Ла-Майре-сюр-Сен

Ла-Майре́-сюр-Сен (фр. La Mailleraye-sur-Seine) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нормандія, департамент Приморська Сена. Населення 2053 осіб (2011)[1].

Ла-Майре-сюр-Сен
La Mailleraye-sur-Seine

Країна  Франція
Регіон Нормандія 
Департамент Приморська Сена 
Округ Руан
Кантон Кодбек-ан-Ко
Код INSEE 76401
Поштові індекси 76940
Координати 49°28′59″ пн. ш. 0°46′23″ сх. д.
Висота 0 - 136 м.н.р.м.
Площа 44,58 км²
Населення 2053 (2011-01-01)
Густота 46,05 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат
André Leborgne
2014-2020

Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 135 км на північний захід від Парижа, 25 км на захід від Руана.

Історія

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Верхня Нормандія. Від 1 січня 2016 року належав до нового об'єднаного регіону Нормандія[3].

1 січня 2016 року Ла-Майре-сюр-Сен і Сен-Нікола-де-Бліктюї було об'єднано в новий муніципалітет Арелон-ан-Сен.

Демографія

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusqu'en 1962[4], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[5] · [6] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 919 175 102 264 256 114 8
Жінки 980 171 114 244 256 179 16

Економіка

2010 року серед 1288 осіб працездатного віку (15—64 років) 954 були активними, 334 — неактивними (показник активності 74,1%, у 1999 році було 68,4%). З 954 активних мешканців працювало 876 осіб (485 чоловіків та 391 жінка), безробітними було 78 (43 чоловіки та 35 жінок). Серед 334 неактивних 87 осіб було учнями чи студентами, 129 — пенсіонерами, 118 були неактивними з інших причин[8]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 863 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 2034,0 особи, медіана доходів виносила 18 547 євро на одного особоспоживача[9]

Посилання

Див. також

Примітки

  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції(фр.)
  4. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007). Insee. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 19 novembre 2010., наведено за французькою вікіпедією
  7. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  8. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  9. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.