Лебедівка (Козелецький район)

Лебеді́вка — село в Україні, у Чернігівському районі Чернігівської області. Населення становить 220 осіб. Орган місцевого самоврядування — Гончарівська селищна рада.

село Лебедівка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район/міськрада	Козелецький район
Рада	Максимівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA74100030080058059
Основні дані
Засноване	1750
Колишня назва	Гнилуша
Населення	220 (1.01.2014)[1]
Площа	1,43 км²
Густота населення	153,85 осіб/км²
Поштовий індекс	17020
Телефонний код	+380 4646
Географічні дані
Географічні координати	51°13′53″ пн. ш. 30°58′13″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	112 м
Водойми	р. Десна
Місцева влада
Адреса ради	17020, Чернігівська обл., Козелецький р-н, с. Максим, вул. Центральна, 22
Карта
Лебедівка
Лебедівка
Мапа

До 1961 року — Гнилуша.

Історія

Біля села, на притоці Десни - Кривші, 1967 року виявлено поселення трипільської культури[2].

Село виникло до 1638 року і, на думку дослідника Петра Кулаковського, належало до Чернігівської волості та було обсаджено, ймовірно, чернігівськими міщанами[3].В 1653 році село належало до Слабинської сотні Чернігівського полку. У тестаменті чернігівського полковника Якова Лизогуба від 25 серпня 1690 року згадана і Гнилуша.

В матеріалах Чернігівської губернської архівної комісії за 1754 рік відмічається: "Речка прозванная Кривша имеется в луге между Смолином и деревнею Гнилушею, увила оная з урочища Фалихи под Смолином имеючагось"[4]. Лизогуб володів селом з часів гетьмана Івана Самойловича і предав у спадок своєму синові Семену, бунчуковому товаришу.

За описом 1781 року Д.Пащенка селяни вготовляли дранку, дошку, випалювали вугілля. У селі було 38 дворів, 49 хат, у яких проживали 12 виборних козаків, 36 підпомічних козаків, 28 підданих генерал- майора О.Рігельмана і 12 підданих чернігівських полковників. На краю села поселились росіяни- старовіри, через що один куток досі зветься Кацапським і в селі є їх окремий цвинтар. У 60-х роках ХIХ століття у селі поселились євреї.

Школа в селі відкрита 1907 року у церковному приміщенні.Згодом сформувалась трикласна церковно- приходська школа, в якій було 20- 25 учнів і один учитель. У 1913- 1914 роках збудовано земську чотиркласну школу, у якій навчались 40- 45 учнів і були два вчителі.

1931 року в селі організовано колгос "Незаможник", у який вступили лише 16 сімей. Олексія Скрипку, Захара Тригуба, сім'ю назарчуків розкуркулили і їх виселили із села, забравши майно. На початку 30-х років комуністи та комсомольці зруйнували сільську церкву, з матеріалу якої та з попівської хати збудували сільбуд і зерносховище.

Від голоду в Гнилуші померли не менше 70 осіб, з них 20 одноосібників. Найбільше смертей було в сім'ях Грязних, Іванченків, Коваленків та Локтів. 1938 року колгосп назвали іменем Васілія Чапаєва.

З фронтів другої світової війни в село не повернулися 213 чоловіків.