Криворізький швидкісний трамвай

Перший рейс (1986)

Проєкт будівництва було розроблено в 1972 році харківським інститутом «УкркомунНДІпроект», Міністерством житлово-комунального господарства УРСР і «Харківметропроектом» Міністерства будівництва УРСР. За радянськими стандартами спорудження метрополітену передбачалося лише в містах-мільйонниках, а населення Кривого Рогу у 1970-х роках, коли проєктувалася система, становило 700 тисяч мешканців[7]. Популярною є версія про те, що в районному центрі не могли дозволити будівництво повноцінного метро, поки в обласному центрі — Дніпропетровську — такого виду транспорту не було[5][8]. Тому було спроектовано легкорейкову систему, яка відповідає стандартам метрополітену, але використовує трамвайний рухомий склад.

Будівництво почалося в 1974 році. Відкриття першої черги зі станціями «Майдан Праці», «Жовтнева», «Майдан Артема» й тимчасовою зупинкою поблизу сучасної станції «Мудрьона» відбулося 26 грудня 1986 року. Лінію обслуговували 7 потягів.

Другу чергу булу відкрито з запізненням через часті затоплення тунелів ґрунтовими водами й фінансовою кризою кінця 1980-х. 13 лютого 1988 року відкрили станцію «Будинок Рад» з одноколійним рухом до неї від «Дзержинської». 2 травня 1989 року друга черга запрацювала після відкриття станцій «Дзержинська», «Проспект Металургів» та «Кільцева», споруди старої станції «Дзержинська» було демонтовано[8].

Будівництво третьої черги велося за часів незалежності України, починаючи з 1992 року. Попри складне економічне становище, станції цієї ділянки теж будувалися за стандартами метрополітену. 26 жовтня 1999 року відбулося відкриття лише двох станцій з п'яти, запланованих у третій черзі: «Індустріальна» й «Зарічна». Його очолив Президент України Леонід Кучма.[9] Після введення в експлуатацію нової ділянки станція «Майдан Праці» виявилася розташованою осторонь від головної лінії (хоча й у безпосередній близькості від неї). У зв'язку із цим було введено поділ маршрутів на № 1 («Кільцева» — «Майдан Праці») і № 2 («Кільцева» — «Зарічна»). 19 червня 2000 року відкрили станцію «Електрозаводська»[10], 19 травня 2001 року — «Міська лікарня». Станцію «Вовнопрядильну» було законсервовану у 2001 році через те, що поруч із нею немає житлової забудови[lower-alpha 2][11].

Міська лікарня, найновіша станція

У 2003 році було впроваджено новий логотип: червоні літери «ШТ» (скорочено від «швидкісний трамвай») на білому тлі замінили на зелену «М» (скорочено від «метротрам»)[7].

Рішенням міської ради від 28 лютого 2007 року станції «Жовтнева» було надано нову назву — «Станція імені Гутовського» на честь Григорія Гутовського — останнього радянського мера Кривого Рогу, за часів якого в місті було збудовано й відкрито лінію швидкісного трамваю[12].

У 2012 році розпочалася інтеграція швидкісного трамвая до трамвайної мережі, 25 травня[13], напередодні дня міста, відбулося урочисте відкриття нової трамвайної лінії[14]. У районі колишньої станції «Кільцева» (яку було закрито, а колію — розібрано) на місці гейту було споруджено лінію, що дозволяє здійснювати виїзд швидкісного трамвая на лінію міського трамвая. Швидкісний трамвай пішов по лінії міського трамвая до зупинки «Кільце КМК», у маршруті з'явилось 4 нові зупинки. Така перебудова мала як прихильників так і незадоволених серед криворіжців. Перші задоволені можливістю дістатися прохідної комбінату без пересадок; другі — закидають недоцільність витрати коштів (₴ 3,8 млн. ~ $ 250 тис.) на таку незначну модернізацію, а також дорікають уповільненням руху швидкісних трамваїв, та можливістю їх скорішого зношення та псування. Уже в день відкриття лінії із рухомим складом швидкісного трамвая на лінії міського трамвая сталося кілька поломок і ускладнень руху. Аварії на лінії трапляються доволі часто.[15][16][17]

У серпні 2012 року було відновлено роботу станції «Кільцева» — тепер посадка й висадка пасажирів здійснюється одночасно на одній, новозбудованій платформі. Введено маршрут № 3 («Зарічна» — «Кільце КМК»), маршрути № 1 та № 2 почали курсувати за своїми старими напрямками. Крім того, здійснити посадку на «Кільцевій» можна лише на маршрути № 1 та № 2, а маршрут № 3 проходить повз станцію. 2016 р., після прийняття закону про декомунізацію,[18] було змінено назви трьох станцій: «Імені Гутовського» (на честь Григорія Гутовського) стала «Сонячною»; «Майдан Артема» (на честь Артема Сергеєва) було змінено на «Вечірній Бульвар»; станція «Дзержинська» (на честь Фелікса Дзержинського) стала «Мудрьоною»[19].

Найдовша лінія має довжину близько 18 км^{[джерело?]}. Тунелі, що проходилися закритим способом, збудовано за стандартами метрополітену; не має однорівневих перетинів, наземні ділянки від станції Зарічна до станції Кільцева огороджені бетонним парканом. На лінії 5 підземних ділянок мілкого закладання. З півночі, від станції «Зарічна» перший тунель зі станцією «Електрозаводська» проходить під пагорбом на південній околиці мікрорайону «Зарічний». Другий і третій тунелі проходять під автодорогами на перегонах «Електрозаводська» — «Вовнопрядильна» та «Індустріальна» — «Сонячна». Четвертий тунель зі станцією «Вечірній бульвар» проходить під пагорбом біля Вечірнього бульвару. П'ятий тунель проходить під центральною частиною міста від станції «Мудрьона» до середини перегону між «Проспектом Металургів» і «Кільцевою». Між «Мудрьоною» і «Будинком Рад» тунелі різних напрямків міняються місцями під землею без прямого перетину, проходячи один над другим. Це змінює рух з правостороннього на лівосторонній, щоб трамвайні вагони могли здійснювати висадку пасажирів зліва на станціях з острівною платформою. Через це «Український тиждень» назвав криворізьку підземку єдиним місцем у країні, де легалізовано лівосторонній рух[5]. Від «Мудрьоної» до «Проспекту Металургів» тунель прокладався закритим способом, за допомогою прохідницького щита, він має круглу форму; за «Проспектом Металургів» — відкритим способом, він прямокутний у формі з трапецієподібною верхньою частиною для контактного дроту.

Між станціями «Будинок Рад» і «Проспект Металургів» є службова зупинка — там розташовані насоси та інші агрегати для захисту тунелю від ґрунтових вод; є можливість переходу до зустрічного тунелю або виходу на поверхню на Соцмісті. Трамваї на ній не зупиняються, але зменшують швидкість до 10—15 км/год.

На перегоні «Вечірній бульвар» — «Мудрьона» лінія проходить по дамбі одного з прилеглих ставків, перед станцією «Кільцева» — через міст над Другим ставком на Соцмісті.

Планами розвитку Криворізького метротраму передбачалося продовження існуючої лінії, як у південному напрямку (в бік «АрселорМіттал Кривий Ріг»), так і в північному (від «Зарічної» до залізничної станції Рокувата в бік Тернів), а у далекій перспективі — будівництво другої і третьої ліній. Проте з обранням нового міського голови — Юрія Вілкула стратегію розвитку міського транспорту було змінено — після приєднання в травні 2012 року лінії метро до лінії міського трамвая, плани розвитку метротраму передбачають пуск трамваїв у бік районів Карачуни та Довгинцеве[25][26].

Депо метротраму

Електогосподарство метротраму є типовим для трамвайних систем:

• номінальна напруга живлення рухомого складу складає 550 В.
• верхня повітряна контактна мережа
• тягові підстанції міського електротранспорту

Контактна мережа виконана у вигляді повітряного дроту з поздовжньо-ланцюговим підвішуванням. На підземних ділянках контактний дріт подвоєний для зменшення механічних навантажень від перенапружених струмоприймачів, що викликано низьким підвішуванням дроту у малих габаритах тунелю.

Депо метротраму розташоване біля станції «Майдан Праці»; є пункт технічного обслуговування вагонів за «Зарічною». Раніше на перегоні «Вечірній бульвар» — «Мудрьона» був гейт до залізничної станції «Мудрьона». Як система інтервального регулювання руху рухомого складу, використовується автоблокування та сигналізація для лінії швидкісного руху розроблена під керівництвом Володимира Веклича в НДКТІ КГ. На кожній станції працюють інтервальні годинники з відліком від останнього відправлення потяга. «Вечірній бульвар», «Будинок Рад» та «Проспект Металургів» обладнані вільною Wi-Fi-мережею.