Леженко Данило Дмитрович

Данило Дмитрович Леженко (13 грудня 1895(18951213), місто Олександрівськ Катеринославської губернії, тепер місто Запоріжжя 28 жовтня 1970, місто Запоріжжя) — український радянський і партійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1940—1949 роках.

Леженко Данило Дмитрович
Народився 13 грудня 1895(1895-12-13)
місто Олександрівськ Катеринославської губернії, тепер місто Запоріжжя
Помер 28 жовтня 1970(1970-10-28) (74 роки)
місто Запоріжжя
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч, політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився у родині коваля. У 1904—1910 роках — учень Олександрівської народної школи. У 1910—1912 роках — учень столяра віялкової майстерні Іванченка у місті Олександрівську. У 1912—1915 роках — столяр-модельник заводу Кацена у місті Олександрівську.

У 1915—1916 роках — рядовий 229-го стрілецького полку російської армії, місто Павлоград.

У 1916—1917 роках — столяр-модельник заводу Наталенка у місті Олександрівську. У 1917—1918 роках — столяр-модельник Катерининських залізничних майстерень, місто Олександрівськ.

Член РСДРП(б) з грудня 1917 року.

У 1917—1918 роках — командир загону Червоної гвардії у місті Олександрівську; на підпільній роботі: член підпільного Олександрівського міського комітету КП(б)У. У 1919 році — завідувач Олександрівського відділу комунального господарства та червоноармієць. У 1919—1920 роках був евакуйований із залізничним обладнанням на Урал до міста Єкатеринбурга, працював столяром і бригадиром на відбудові залізничної мережі.

У 1920 році — столяр залізничних майстерень у Олександрівську. У 1920—1921 роках — секретар профспілки залізничників у місті Нікополі. У 1921—1922 роках — столяр-модельник залізничних майстерень міста Олександрівська (Запоріжжя). Одночасно у 1921—1923 роках — слухач Запорізької повітової партійної школи.

У 1922—1924 роках — голова дільничної профспілки залізничників у місті Нікополі. У 1923—1925 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Нікопольського повітового комітету КП(б)У. У 1925—1926 роках — голова Нікопольського районного профспілкового секретаріату.

У 1926—1928 роках — член Криворізької окружної контрольної комісії КП(б)У. У 1928—1929 роках — голова Криворізької окружної страхової каси.

У 1929—1930 роках — відповідальний секретар Долинського районного комітету КП(б)У.

У 1930—1931 роках — завідувач відділу кадрів Криворізького окружного (районного) комітету КП(б)У.

У 1931—1932 роках — відповідальний секретар Апостолівського районного комітету КП(б)У.

У 1932—1934 роках — відповідальний секретар Генічеського районного комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У 1934—1935 роках — голова виконавчого комітету Синельниківської районної ради Дніпропетровської області.

У 1935—1936 роках — голова виконавчого комітету Божедарівськаої районної ради Дніпропетровської області. Одночасно з 1936 по 1938 рік — студент заочного відділення Дніпропетровського інституту народного господарства.

У 1936—1937 роках — начальник Дніпропетровського обласного управління легкої промисловості.

У 1937—1938 роках — заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради.

З січня 1938 року працював секретарем комітету КП(б)У заводу «Комунар» у місті Запоріжжі. У 1938 закінчив Інститут народного господарства.

9 січня — 4 грудня 1939 року — голова Організаційного комітету Президії Верховної Ради УРСР по Запорізькій області.

8 грудня 1939[1] — червень 1941 року — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих. У березні 1940 року обраний депутатом Верховної Ради СРСР.

Учасник німецько-радянської війни. З червня 1941 року — уповноважений ЦК КП(б)У Оперативної групи при Військовій раді 6-ї армії. У 1942—1943 роках — уповноважений Оперативної групи при Військовій раді Сталінградського фронту. У 1943—1944 роках — уповноважений ЦК КП(б)У для укомплектування кадрами Дрогобицької області.

У липні 1944 — 6 квітня 1946 року — голова виконавчого комітету Дрогобицької обласної Ради депутатів трудящих.

У липні 1946 — квітні 1947 року — директор Запорізького міжобласного тресту тваринницьких радгоспів.

У квітні 1947—1965 року — керуючий Запорізького обласного млинового тресту.

У 1948 році закінчив Київський інститут науково-інженерно-технічного вдосконалення та підвищення кваліфікації керівників підприємств харчової промисловості, отримавши кваліфікацію «керівник підприємства».

З 1965 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Родина

Батько, Дмитро, відпрацював 50 років ковалем на заводі Кацена у місті Олександрівську і помер у 1916 р. Мати — домогосподарка, померла у 1945 р.

Дружина Катерина Михайлівна. Мав дочку.

Нагороди

Примітки

  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 8 грудня 1939 року «Про затвердження обласних виконавчих комітетів у Волинській, Дрогобичській, Львівській, Ровенській, Станіславській, Тарнопольській областях УРСР» // Пролетарська правда: газета. — Київ, 1939. — № 280 (5386). — 9 грудня. — С. 1.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.