Лежень перуанський
Лежень перуанський[2] (Burhinus superciliaris) — вид сивкоподібних птахів родини лежневих (Burhinidae).
? Лежень перуанський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Burhinus superciliaris (Tschudi, 1843) | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Поширення
Птах поширений вздовж тихоокеанського узбережжя Південної Америки від півдня Еквадору до крайньої півночі Чилі. Трапляється у посушливих низинних районах.
Опис
Птах завдовжки до 40 см. Забарвлення оперення плямисте, сіро-коричневе. Черево біле. На голові є широка біла надбрівна смуга, а над нею чорна смуга. Дзьоб короткий, міцний з чорним кінчиком.
Спосіб життя
Трапляється на сухих луках та посушливах степах, на полях. Активний вночі, вдень сидить нерухомо у траві. Живиться безхребетними та дрібними хребетними. Моногамний птах. Гніздиться у червні. Яйця відкладає у ямку в піщаному або кам'янистому ґрунті поблизу води. Гніздо вистелює сухою травою. У кладці два яйця. Поки самиця насиджує, самець її охороняє.
Примітки
- BirdLife International (2012). Burhinus superciliaris: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.