Лейканґер
Лейканґерфайл (норв. Leikanger), — місто і комуна в Норвегії. Разом з Германсверком є столицею фюльке Согн-ог-Ф'юране.
Місто і комуна Лейканґер норв. Leikanger | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | Норвегія | ||
Регіон | Вестланн | ||
Фюльке | Согн-ог-Ф'юране | ||
Населення | 2182 осіб (2010) | ||
Площа | 180,04 км² | ||
Густота населення | 12,3 осіб/км² | ||
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||
Географічні координати | 61°13′51″ пн. ш. 6°47′23″ сх. д. | ||
Назва мешканців | норвежці | ||
Місцева влада | |||
Вебсторінка | leikanger.kommune.no | ||
Мер | Olav Lunden | ||
Карта | |||
Лейканґер | |||
| |||
Лейканґер у Вікісховищі |
Місто Лейканґер і однойменна комуна знаходяться в середній частині фьорда Согнефьорд, що виходить в Норвезьке море, на південному узбережжі фьорда. Адміністративно місто і комуна входять в фюльке (провінцію) Согн-ог-Ф'юране. На протилежній від Лейканґера стороні фьорда розташоване місто Вік.
Площа комуни становить 180 км². Чисельність населення — 2.182 особи (на 1 січня 2010 року)[1]. Щільність населення дорівнює 12,3 чол./км ². Міський район часто називають Систрондом, тому людей з Лейканґера часто називають систрондцями.
Загальна інформація
Лейканґер був створений як комуна 1 січня 1838 (див. formannskapsdistrikt). Комуна була ідентична Лейканґерській парафії (prestegjeld) з шістьма суб-парафіями(sokn) Лейканґера, Фресвіка, Рінде, (пізніше названий Фейос), Ванґснеса, Тюґума і Мундаля (Мундаль пізніше був перейменований на Ф'єрланд). У 1849 році суб-парафії Ванґснеса, Тюґума і Мундаля були передані до новоствореного Балестраннського приходу (prestegjeld). Новий прихід був відділений від Лейканґера в 1850 році і був перетворений в однойменну комуну Балестранн. Цей розкол залишив Лейканґер з 2368 жителями.[2]
1 січня 1964 року, область Хелла-Айторн (населення: 31) була переведена з Балестранна до Лейканґера. Крім того, область Танґстад (населення: 5) була передана до сусідньої комуни Сонндаль. Ці зміни залишили Лейканґер з 2680 жителями. 1 січня 1992 року суб-парафії Лейканґера, що розташовані на південь від Согнефьорда, у тому числі Фейос і Фресвік (загальна чисельність населення: 572) були передані до комуни Вік. Це рішення залишило Лейканґер лише з однією суб-парафією: Лейканґером.[2][3]
Походження назви
Комуна (спочатку прихід) названий на честь старої ферми Лейкангер (давньоскандинавська: Leikvangir), так як там була побудована перша церква. Першим елементом є leikr, що означає «спорт» або «легка атлетика», а останній елемент є формою множини vangr, що означає «луг». До 1889 року писали назву Lekanger.[4]
Герб
Герб затвердили 5 вересня 1963 року. На ньому показана гілка яблуні. Гілка яблуні є символом багатьох садів в місті і, отже, місцевої економіки. Три листи також символізують три парафії в місті.[5]
Церкви
Церква Норвегії має одну церкву в комуні Лейканґер. Вона є частиною Дієцезії Бьорвіна і Деканату Індре, (Согн)[3].
Парафія (Prestegjeld) | Субпарафія (Согн) | Назва церкви | Збудовано | Місцезнаходження церкви |
---|---|---|---|---|
Парафія Лейканґера | Лейканґер | Leikanger kyrkje | 1166 | Лейканґер |
Географія
Лейканґер розташований на північній стороні Согнефьорда і на схід від Фярландсфьорда. Він межує на півночі і сході з комуною Согндаль, на заході — з Балестранном, і на півдні з Віком.
<div class="thumb tnone" style="margin-left: auto; margin-right:auto; width:100%; max-width:Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «п»px;">
Примітки
- Urban settlements. Population and area, by municipality. Служба статистики Норвегії. 1 січня 2007. Процитовано 3 серпня 2008.
- Jukvam, Dag (1999). Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen (PDF) (Norwegian). Statistics Norway. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 1 серпня 2012.
- Natvik, Oddvar (9 лютого 2005). Some historical data on the 26 Kommunes. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 23 червня 2008.
- Rygh, Oluf (1919). Norske gaardnavne: Nordre Bergenhus amt (Norwegian) (вид. 12). Kristiania, Norge: W. C. Fabritius & sønners bogtrikkeri. с. 124.
- Norske Kommunevåpen (1990). Nye kommunevåbener i Norden. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 23 червня 2008.