Лекгер Дмитро Миколайович
Дмитро́ Микола́йович Ле́кгер (нар. 25 грудня 1896 (6 січня 1897), Красноуфімськ — пом. 11 травня 1980, Львів) — український скрипаль і музичний педагог, професор Львівської консерваторії. Один із корифеїв львівської скрипкової школи.[1]
Лекгер Дмитро Миколайович | |
---|---|
Народився |
25 грудня 1896 (6 січня 1897) Красноуфімськ, Пермська губернія, Російська імперія |
Помер |
11 травня 1980 (83 роки) Львів, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Янівський цвинтар |
Національність | німці |
Діяльність | скрипаль, музичний педагог |
Alma mater | Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової |
Заклад | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка і Єреванська державна консерваторія імені Комітаса |
Нагороди | |
Життєпис
Дмитро Миколайович Лекгер народився 25 грудня 1896 (6 січня 1897)[1] в місті Красноуфімськ[2] (Росія). За походженням німець, хоча за паспортом значився росіянином.
Після смерті батька його родина переїхала до Полтави, де Дмитро навчався одночасно в реальному та музичному училищах. Його вчителем по класу скрипки був відомий педагог Яков Гегнер, учень знаменитого Леопольда Ауера. Згодом родина переїхала до Москви, де Дмитро бере уроки скрипки у професора Михайла Преса, учня відомого педагога Івана Гржималі.
1913 року через хворобу легенів Дмитра родина переїхала на південь і юний скрипаль успішно складає вступні іспити в Одеську консерваторію (курс чеського скрипаля професора Франтiшека Ступки). Під час навчання він виступав як соліст, грав у симфонічному оркестрі.
1917 року після закінчення Одеської консерваторії працює солістом та концертмейстером Ялтинського симфонічного оркестру.
1918 року — працює в Батумі. 1920 року переїхав до Владикавказу, де викладає в так званій «Народній консерваторії», одночасно викладає в музичному училищі в Кутаїсі, виступає з концертами, гастролює.
1927—1944 — працює в Єреванській консерваторії. Звання професора йому присвоєно 1934 року.
1948—1973 — викладав у Львівській консерваторії: завідувач кафедрою струнних, духових і народних інструментів.
Вів спеціальний клас скрипки. Розробляв методи викладання гри на скрипці.
Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» та ін.
Пішов з життя 11 травня 1980 року у Львові. Похований на Янівському цвинтарі.
Учні
Серед його учнів: Богдан Каськів, Артур Микитка, Сурен Кочарян, Рубен Степанян, Григорій Богданян, Карен Костанян, Сергій Євдокимов, Зоя Петросян, Ірина Мартиросян, Георгій Павлій, Олександра Деркач, Діна Москвіт-Савко, Любов Чайковська, Ореста Ванькович-Когут, Людмила Мізюк, Наталія Пославська, Лілія Онищенко, Тетяна Шуп'яна та ін.
Праці
- «Методичні етюди для скрипки», К., 1954.
Примітки
- Дмитро Лекгер — корифей львівської скрипкової школи // Праці наукознавчої комісії. — НТШ, 1996. — с. 360
- Учені вузів Української РСР / В. М Попов та ін. — К.: Видавництво Київського університету, 1968. — с. 255
Джерела
- Учені вузів Української РСР / В. М Попов та ін. — К.: Видавництво Київського університету, 1968. — с. 255
- Школа Д. М. Лекгера // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. 2004. Вип. VI. — С. 25-27
- Маэстро на байке — пунктуальность армянского немца Лекгера превратилась в легенду(рос.)
- Дмитрий Николаевич Лекгер: жизнь и деятельность музыканта / Армен Будагян. — Ереван: Крунк тпагратун, 2012(рос.)
- Wieniawski — Caprice «la cadenza»
- Й. С. Бах — Прелюд Мі-мажор
Посилання
- Лекґер Дмитро Миколайович // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 69-70.