Леонард Марцін Свейковський

Леонард Марцін Свейковський (пол. Leonard Marcin Świejkowski; бл. 1750 21 січня 1793, с. Колодне, нині Збаразького району, Україна) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Представник шляхетської родини Свейковських гербу Тшаска.

Леонард Марцін Свейковський
Leonard Marcin Świejkowski
Народився бл. 1750
Помер 21 січня 1793(1793-01-21)
с. Колодне, нині Збаразького району, Україна
Поховання костел у селі Колодне
Підданство Королівство Польське
Національність поляк
Діяльність військовик, урядник
Членство Торговицька конфедерація
Суспільний стан шляхтич
Посада маршалок Коронного трибуналу, вінницький стольник, брацлавський підсудок і суддя, подільський воєвода
Попередник Ян Якуб Замойський
Наступник посада скасована
Конфесія римо-католик
Рід Свейковські
Батько Мацей Свейковський
Мати Зофія Омецінська
У шлюбі з Юстина Йоанна Орловська
Діти Адам
Нагороди ордени святого Станіслава, Білого Орла
Герб

варіант гербу Тшаска

Життєпис

Народився близько 1750 року. Батько — Мацей Свейковський, матір — дружина батька Зофія Омецінська (пол. Zofia Omiecińska).[1]

Прихильник конфедерації князів Чорторийських. Посол конвокаційного сейму від Брацлавського воєводства 1764 року. Кавалер орденів святого Станіслава (1781), Білого Орла (1784).

Посади (уряди): вінницький стольник (з 1764), брацлавський підсудок (з 1766) і суддя (з 1772), каштелян Кам'янця-Подільського (1782—1790), маршалок Коронного трибуналу (1782—1783), подільський воєвода (в 1790—1793 роках, останній за ліком);[2] вінницький староста.

Дідич Курилівців, які купив у Юзефа Дуніна Головінського, акт оформили у Варшаві 12 квітня 1782;[3] Шпикова,[4] фундатор Шпиківського замку-палацу.[5] У дідичному селі Колодне, нині Збаразького району в 1782—1783 роках його коштом в основному збудували мурований костел[6] святих Мартина і Єлизавети,[7] який завершили вже при синові фундатора Адамові у 1801 році.[6]

Помер 21 січня 1793 року в Колодному,[1] був похований у костелі у цьому селі[8] на Поділлі.[9]

Сім'я

Дружина — Юстина Йоанна Орловська з Орлова (пол. Justyna Joanna Orłowska z Orłowa) гербу Любич. Діти:

  • Людвіка
  • Бальбіна

Друга дружина — Ізабелла Карвицька-Дунін гербу Лабендзь, донька[1] коронного регента, завихостського каштеляна, дідича Мізоча, Будеража Юзефа Каєтана Карвицького-Дуніна (?—1784), який з 1775 року мав титул графа, та його дружини Гелени Шембек[10]. Діти:

Примітки

  1. Marcin Leonard Świeykowski z Kołodna h. Trzaska (ID: 9.522.585).
  2. Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy… — S. 73, 236.
  3. Kuryłowce, 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 942. (пол.) — S. 942. (пол.)
  4. Antoniuk D. Polskie zamki i rezydencje Ukrainy — Winniczyzna. Część 1. // Słowo polskie. (пол.)
  5. Рудь О. Панські садиби Поділля: на прикладі Шпиківського маєтку М. П. Балашова (кінець ХІХ — початок ХХ ст.) // Краєзнавство. — К., 2013. — С. 173.
  6. Rąkowski G. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Wołyń. Częć I — S. 421.
  7. Kołodno, wś, pow. krzemieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 279. (пол.) — S. 279.
  8. пол. Kłodne
  9. Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy… — S. 150.
  10. Zienkowska K. Karwicki Jozef Kajetan Dunin h. Labedz (zm. 1784) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 151—152. (пол.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.