Шпиківський замок-палац
Шпиків — давнє поселення на Поділлі в землі Брацлавській. Через Шпиків тече річка — Шпиківка, притока р. Богу (Південного Бугу).
Палац Сьвейковських | |
---|---|
| |
48°46′56″ пн. ш. 28°34′07″ сх. д. | |
Тип | палац |
Країна | Україна |
Розташування | Шпиків (Тульчинський район) |
Архітектурний стиль | бароко |
Архітектор | невідомий |
Перша згадка | XVIII |
Будівництво | XVIII — |
Стан | палац в занедбаному стані |
Ідентифікатори й посилання | |
Шпиківський замок-палац (Україна) | |
Шпиківський замок-палац у Вікісховищі |
Історія
В XVI столітті Шпиківська земля належала родині Кішків. В 1582 році Іван Кішка продав Шпиків князю Острозькому. Після того як роди князів Острозьких та Заславських вигасли, Шпиків перейшов до родини Замойських. Пізніше Шпиків як віно переходить до Конецпольських і від них до Потоцьких гербу Пилява. Шпиків входив до «Тульчинського ключа», який належав Станіславові Щенсному Потоцькому. Донька С. Щ. Потоцького Октавія внесла Шпиків як віно до родини Свейковських — Янові[1] Сьвейковському.
Леонард Марцін Свейковский збудував у XVIII ст. у Шпикові палац з наріжними баштами, з лицарським дитинцем, з великою в'їзною брамою. В палаці була галерея портретів Потоцьких та Свейковських, збройна кімната з великою кількістю панцерів та караценів. Стіни палацу були завішані килимами та тульчинськими шовковими гобеленами.
Примітки
- Potoccy (05) Архівовано 27 листопада 2014 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела
- Рудь О. Панські садиби Поділля: на прикладі Шпиківського маєтку М. П. Балашова (кінець XIX — початок XX ст.) // Краєзнавство. — К., 2013. — С. 166—173.
- Aftanazy R. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Województwo bracławskie. — Wrocław, Warszawa : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1996. — T. 10. — wyd. 2 przejrzane i uzupełnione. — S. 420—423.