Леонтюк Антон Костянтинович

Антон Костянтинович Леонтюк (19 грудня 1918, смт Антоніни, Красилівського району, Хмельницька область — 17 листопада 1994, Кривий Ріг) — капітан Червоної армії часів Другої світової війни, командир батареї 220-го винищувально-протитанкового артилерійського полка 48-ї армії, Герой Радянського Союзу[1] (1944).

Леонтюк Антон Костянтинович
Народження 19 грудня 1918(1918-12-19)
смт Антоніни, Красилівський район, Хмельницька область
Смерть 17 листопада 1994(1994-11-17) (75 років)
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Рід військ Артилерія
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби 1938—1960
Звання капітан
Формування 220-й гвардійський винищувально-протитанковий артилерійський полк
Командування 48-ма армія
Війни / битви Польський похід
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
 Леонтюк Антон Костянтинович у Вікісховищі

Життепис

Народився 19 грудня 1918 року у смт Антоніни на Хмельниччині в робітничій родині. Українець. Після закінчення середньої школи працював рахівником у радгоспі. У 1941 році закінчив Ленінградське артилерійське училище.

Друга світова війна

У Радянській армії з 1938 року. Учасник вторгнення до Польщі та радянсько-фінської війни. З грудня 1941 року учасник боїв з німецькими військами.

3 липня 1944 року гвардії капітан Леонтюк у складі десантної групи вів бій в районі смт Руденськ Пуховицького району Мінської області з великими силами супротивника. Залишивши біля кожної гармати по 3 номери розрахунку, з особовим складом пішов у контратаку та відбив спробу німців оточити батарею. 4 липня біля с. Вузляни (того самого району) батарея відбила нову атаку ворога. Був поранений, але залишився у строю. Звання Героя Радянського Союзу надано 22 серпня 1944 року. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки[2], орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Після війни

У 1954 році закінчив Військову академію ім. Фрунзе. З 1960 року полковник Леонтюк — в запасі. Проживав у м. Кривий Ріг. Помер 17 листопада 1994 року.

Примітки
  1. Леотнюк Антон Костянтинович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 21 лютого 2017 року.
  2. Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Нагородний лист. (рос.)

Посилання
  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 (рос.);
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.