Леопард Віда

Леопард Віда[1], або марги чи маргай (Leopardus wiedii) латиноамериканський, хижий, гнучкий, невеликий, довгохвостий ссавець з роду Леопард (Leopardus) родини котових (Felidae), котрий має плямисте хутро і веде, у великій мірі, деревний спосіб життя. Вернакулярна назва виду margay походить із мови тупі, де звучить як «мбараґая». Видова наукова назва вшановує пам'ять князя Олександра Філіпа Максиміліана II Від-Нойвідського (1782–1867), німецького дослідника й натураліста[2]. Каріотип характеризується диплоїдним набором хромосом, 2n=36, фундаментальним числом, FN=70, з аутосомальним додатком 32 метацентричних або субметацентричних і 2 акроцентричних пар хромосом[3]. Леопард Віда зображений на марках анімалістичних серій США[4], Сальвадору[5], Ліберії[6], Конго[7], Беніну[8], Замбії[9], Гвінеї-Бісау[10], Уругваю[11] та інших країн.

Леопард Віда
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Малі кішки (Felinae)
Рід: Леопард (Leopardus)
Вид:
Леопард Віда (L. wiedii)
Біноміальна назва
Leopardus wiedii
(Schinz, 1821)
Ареал
Синоніми

Felis wiedii

Еволюція

Генетичні дослідження довели, що філогенетична лінія роду Leopardus відокремилася від лінії спільного предка 8 млн років тому. Види L. wiedii та L. pardalis (оцелот) розділились трохи більше 1,5 млн років тому[12].

Філогенетичне древо роду Leopardus

   Leopardus   

 Leopardus pardalis — оцелот

 Leopardus wiedii — маргай

 Leopardus colocolo — колоколо

 Leopardus jacobita — леопард андський

 Leopardus tigrinus — онцила

 Leopardus guigna — кодкод

 Leopardus geoffroyi — леопард Жофруа

Зовнішній вигляд

Марги в Панамі

Довжина голови й тіла марги становить 42.5-79 см, довжина хвоста: 30-51 см, вага: 2.6-9 кг[13]. Загалом марги виглядає як дрібніший екземпляр спорідненого з нею оцелота. Як і в нього, у марги жовто-коричневе хутро з темними кільцеподібними плямами та поздовжніми смугами. Низ білуватий, а довгий, пухнастий хвіст має низку темних кілець. Хутро коротке, м'яке, відносно товсте. Голова коротка, заокруглена. Задні поверхні вух чорні з круглими білими мітками в центрі. На відміну від більшості інших кішок молочних залоз дві. Немає разючого статевого диморфізму[14].

Від тісно пов'язаного з нею оцелота марги можна відрізнити за меншими розмірами, більш витонченою будовою тіла, пропорційно великими очима, і більш довгим хвостом. Від онцили, марги відрізняється злегка більшими розмірами, більш великими, менш густими плямами, і зворотнім ростом хутра на шиї[13].

Ареал

Зустрічається марги в дощових тропічних лісах Центральної і Південної Америки на схід від Анд, від Мексики до Аргентини (Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Колумбія, Коста-Рика, Еквадор, Сальвадор, Французька Гвіана, Гватемала, Гаяна, Гондурас, Мексика, Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Суринам, Уругвай, Венесуела). Зазвичай живе на висотах до 1500 м, однак в Андах його зрідка спостерігають на висотах до 3000 м. Міцно асоціюється з лісовими місцями, як вічнозеленими, так і листяними. Здається, менш терплячим до населених пунктів і зміненого середовища існування, ніж його близькі родичі, оцелот і онцилла, але живе і в таких умовах. Іноді зустрічається на плантаціях кави та какао[15].

Спосіб життя

Спосіб життя поодинокий, нічний, хоча може бути активним і протягом дня. Тільки під час шлюбного сезону вони знаходяться іноді разом, у короткочасних парах. Вони є територіальними, області проживання приблизно 15-43 квадратних кілометрів. Тварина потайна і рідкісна. Марги добре вміє лазити по деревах і майже все своє життя перебуває на гілках. На відміну від інших членів родини, марги можуть повертати щиколотку на 180 градусів і дертися по дереву головою вниз, на кшталт білки. Її задні лапи настільки міцні, що вона в змозі, охоплюючи ними гілку, висіти вниз головою. Тривалість життя цієї тварини, близька до домашньої кішки і становить 24 років у неволі.[14]

Харчування

Харчується перш за все гризунами, птахами, ящірками й невеликими приматами. Також марги споживають яйця птахів, квакш і навіть фрукти і комах. Вони полюють в основному на дрібних, деревних та нічних видів, таких як опосуми, білки і деревні гризуни. Тим не менш, вони також здатні вбити тварин розмірів кроля, агуті та пак[16].

Розмноження

Чітких періодів спаровування у марги немає. Спаровування триває від 15 до 60 секунд і завершується типовим для кішок укусом шиї. Вагітність триває 84 доби, за одні пологи з'являється одне або двоє кошенят. Вага новонароджених 85—170 грам. Забарвлені вони в сірий колір і від народження мають чорні плями. Новонароджені спочатку сліпі, їх очі відкриваються після двох тижнів і після восьми тижнів вони приймають тверду їжу. Статева зрілість у марги настає в 2 роки[16].

Загрози та охорона

Марги належать до тварин, чисельність яких знижується. За новими міждержавними угодами заборонено будь-яке полювання на них, а також торгівля виготовленими з них продуктами (хутро, тощо). У зоопарках марги розмножуються погано; 50% молодих осіб у неволі не виживає. Тварині в основному загрожують браконьєрство і незаконна торгівля хутром. Серйозною загрозою є збезлісення територій проживання. Популяції в природоохоронних районах, як очікується, невеликі, ймовірно через дію високих щільностей оцелота.[15]

Підвиди

Згідно з Вілсоном та Рідером[17] є 11 підвидів марги:

  • Leopardus wiedii wiedii, Schinz, 1821 — східна і центральна Бразилія, Парагвай, Уругвай, північна Аргентина
  • Leopardus wiedii amazonica, Cabrera, 1917 — західна Бразилія, Перу, Колумбія і Венесуела
  • Leopardus wiedii boliviae, Pocock, 1941 — Болівія
  • Leopardus wiedii cooperi, Goldman, 1943 — північна Мексика
  • Leopardus wiedii glaucula, Thomas, 1903 — центральна Мексика
  • Leopardus wiedii nicaraguae, J. A. Allen, 1919 — Гондурас, Нікарагуа, Коста-Рика
  • Leopardus wiedii oaxacae, Nelson and Goldman, 1931 — південна Мексика
  • Leopardus wiedii pirrensis, Goldman, 1914 — Панама, Колумбія, Еквадор, Перу
  • Leopardus wiedii salvinia, Pocock, 1941 Чіапас (Мексика), Гватемала, Ель Сальвадор
  • Leopardus wiedii vigens, Thomas, 1904 — Нижня амазонія
  • Leopardus wiedii yucatanica, Nelson and Goldman, 1931 Юкатан

Примітки

  1. Харчук, С. Огляд історії таксономії та критеріїв виду в родині котових (Felidae) // Novitates Theriologicae.  2021. Вип. 12. С. 300–314.
  2. Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson. The eponym dictionary of mammals. — JHU Press, 2009. — С. 366. — ISBN 0801893046. (англ.)
  3. Tadeu G. de Oliveira Leopardus Wiedii // Mammalian Species.—1998.—N 579.—P 1—6 (англ.)
  4. Вид на марках США
  5. Вид на марках Сальвадору
  6. Вид на марках Ліберії
  7. Вид на марці Конго
  8. Вид на марці Беніну
  9. Вид на марках Замбії
  10. Вид на марках Гвінеї-Бісау
  11. Вид на марці Уругваю
  12. Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68–75 PDF (англ.)
  13. Leopardus wiedii | ARKive Архівовано 10 листопада 2014 у Wayback Machine. (англ.)
  14. Melvin E. Sunquist, Fiona Sunquist. Wild cats of the world. — University of Chicago Press, 2002. — С. 135. — ISBN 0226779998. (англ.)
  15. Payan, E., Eizirik, E., de Oliveira, T., Leite-Pitman, R., Kelly, M. & Valderrama, C. 2008. Leopardus wiedii. The IUCN (англ.)
  16. Animal Diversity Web (англ.)
  17. Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) (англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.