Котові

Кото́ві[1][2][3] або котя́чі[4][5] (Felidae) — родина ссавців ряду хижих (Carnivora), центральна родина підряду котовиді (Feliformia). Родина містить 2 підродини, 8 родоводів, 14 родів, 40 сучасних видів[6]. Це найбільш спеціалізовані серед хижих тварини, пристосовані до добування тваринної їжі шляхом підкрадання, підстерігання, рідше переслідуванням. У фауні України котові (Felidae) представлені 2 видами: кіт лісовий (Felis silvestris) і рись євразійська (Lynx lynx).

?
Котові
Час існування: 30.8–0 млн р. т. пізній олігоцен — наш час

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Котовиді (Feliformia)
Родина: Котові (Felidae)
Fischer von Waldheim, 1817

зеленим — Pantherinae, темно-блакитним — Felinae
Підродини й роди
Родовід кота:
Родовід бенгальського кота:
Родовід пуми:
Родовід рисі:
Родовід оцелота:
Родовід каракала:
Родовід катопуми:
Родовід пантери:
Посилання
Вікісховище: Felidae
Віківиди: Felidae
EOL: 7674
ITIS: 180580
NCBI: 9681
Fossilworks: 41045

Із 38 видів, наведених на вебсайті МСОП, 5 — під загрозою вимирання, 13 — уразливих, 6 — близькі до загрозливого стану, 14 — в найменшій загрозі[7]. Серед основних загроз для звірів з родини котових є полювання на них заради хутра та для азійських ринків традиційної медицини і знищення середовищ проживання[8].

Характеристики

Розміри широко варіюють: від 34 см і маси 1,5 кг (чорнонога кішка) до 3,8 м і понад 275 кг (тигр). Кінцівки пальцехідні, передні — 5-палі, задні, — 4-палі. У всіх видів, окрім гепарда і суматранського кота, кігті втяжні. Зубів менше, ніж у решти хижих, (28–30), тому морда коротка, а голова виглядає округлою. Зубна система різко вираженого м'ясоїдного типу. Типова зубна формула: I 3/3, C 1/1, P 3/2, M 1/1 = 30. Язик покритий дрібними, загостреними роговими сосочками, які допомагають котячим вишкрябувати м'ясо з кісток і чистити хутро. Хвіст у більшості видів довгий. Забарвлення від сіруватого до рудувато-бурого, як правило зі смугами, плямами, крапками або розетками. Волосяний покрив низький, більш пухнастий у північних і високогірних видів. З органів чуття краще розвинені слух і зір; нюх слабий. Коти здатні чути дуже високі звуки — частотою до 50 000 Гц, (людина до 20 000 Гц). Усі дикі коти мають 19 пар хромосом, окрім представників роду Leopardus, які мають 18 пар хромосом. Це кидає тінь сумніву на те, що лінія оцелота еволюціонувала від спільного з іншими котовими предка[9]. Незалежно від розмірів тіла у деяких видів котових є контрастні білі плями волосся на зовнішніх поверхнях вух. Показано, що наявність білих плям корелює з уподобанням закритих середовищ проживання, оскільки рухи вух відіграють важливу роль у внутрішньовидовій комунікації, а колірний контраст посилює виявлення особини[10].

Поведінка

Спосіб життя котячих переважно сутінковий, присутінковий і нічний. Живуть вони поодинці або сім'ями, леви утворюють прайди. Дрібні види розмножуються щорічно або частіше, наприклад домашній кіт; великі — раз на 2–3 роки. Дитинчат у дрібних видів до 5–6, у великих до 2–4. Дитинчата народжуються сліпими й безпорадними. Виховує дитинчат мати, батько піклується про них тільки в окремих випадках. Тривалість життя до 30 років.

Походження і розповсюдження

Походження ссавців імовірно пов'язане зі звірозубими ящурами, їхньою гілкою. Перші ссавці з'явилися приблизно 200 мільйонів років тому. Вони мали невеликі розміри, вели нічний спосіб життя та були всеїдними. Зовні чимось нагадували пацюків. Тривалий період часу ссавці співіснували з динозаврами.

Після вимирання більшості видів динозаврів, ссавці швидко селяться в нових місцях перебування, займаючи практично всі екологічні ніші. Поступово серед них з'являються тварини з різними типами харчування. Ряд хижих почав формуватися приблизно 65 мільйонів років тому, задовго до появи людини. Перші предки котячих з'явилися до початку третинного періоду — приблизно 50 мільйонів років тому.

Предками хижих імовірно були дрібні тварини — міациди. Від них походять також спільні предки котячих — неофіліди. Приблизно в цей самий час з'явилася ще одна гілка котячих — палеофіліди, від яких, імовірно походили дві гілки: німравини і давні махайродові. Палеофіліди проіснували близько 30 мільйонів років і вимерли за нез'ясованих причин. Неофіліди продовжили свій розвиток. Наприкінці олігоцену — 28–25 мільйонів років тому — з'явився псевдолурус (Pseudaelurus).

Нащадків Pseudaelurus за будовою та фізіологією можна умовно поділити на три групи: дрібні, великі та шаблезубі коти. Дві перші групи були подібні на сучасних представників котячого племені. А махайродові (Machairodontinae) були особливою групою тварин. Це звірі, які мали дуже великі розміри, міцну будову тіла. Їхньою прикметою була наявність у пащі пласких, гострих, як кинджали, і довгих — у середньому 15 см — верхніх іклів. Паща у них, при цьому могла відкриватися неймовірно широко. Попри розміри й масу, хижаки підкрадалися безшумно й зненацька нападали на жертву, завдаючи їй смертельних ран іклами. Припускають, що тільки одним ударом у шию махайродові могли розривати артерію, дихальне горло і стравохід. Їхньою здобиччю в основному слугували великі травоїдні.

Одним з найбільш вивчених представників шаблезубих є північноамериканський смілодон (Smilodon cflifornicus). Вивчений він завдяки залишкам, що збереглися в асфальтовій масі, утвореній мінеральними смолами, змішаними з водою. Тварини сприймали її як озеро і йшли на водопій. Вибратися звідти було практично неможливо. З часом тваринні залишки накопичувалися. Дуже добре збереглися навіть деякі м'які тканини.

Останні махайродових вимерли до кінця льодовикового періоду біля 11 тисяч років тому. Різні представники махайродових прожили приблизно 40 мільйонів років. Імовірною причиною їхнього вимирання було скорочення чисельності великих травоїдних. У цей період вимерли мамути, мастодонти, шерстисті носороги та деякі інші тварини. Крім того, в цей час у махайродових з'явився серйозний супротивник — людина.

Від неофілів походила група примітивних великих котів, представником яких є динобеліс (Dinobelis), що був завбільшки з лева. Ці тварини вимерли приблизно 1 мільйон років тому.

Подальший еволюційний розвиток продовжили котячі, які були менше спеціалізовані й легше пристосовувалися до змінних умов навколишнього середовища.

Приблизно 11 мільйонів років тому останній спільний предок усіх сучасних видів котових еволюціонував, породивши 8 гілок родовідного дерева родини Felidae. Ці спритні й обережні тварини швидко розселилися на території Євразії, Америки й Африки, не діставшись лише берегів Австралії.

Класифікація
Гепард стрункий (Acinonyx jubatus)
Тигр суматранський (Panthera tigris)
Оцелот (Leopardus pardalis)
Рись звичайна (Lynx lynx)
Манул (Felis manul)

Підродина Котові (малі кішки) (Felinae)

Рід каракал (Caracal) містить 2 види: каракал золотий (aurata) і звичайний (caracal)
Рід сервал (Leptailurus) — 1 вид (serval)
Рід кіт (Felis) — 6 видів: кіт очеретяний (chaus), барханний (margarita), чорноногий (nigripes), степовий (lybica), китайський (bieti), і лісовий (silvestris)
Рід леопард (Leopardus) — 8 видів: леопард малий (guttulus), андський (jacobitus), Жоффруа (geoffroyi), Віда (wiedii), кодкод (guigna), оцелот (pardalis), онцила (tigrinus), колоколо (colocolo)
Рід рись (Lynx) — 4 види: рись канадська (canadensis), євразійська (lynx), іспанська (pardinus) і руда (rufus)
Рід манул (Otocolobus) — 1 вид (manul)
рід Азійський кіт (Prionailurus) — 5 видів: бенгальський кіт (bengalensis), яванський кіт (javanensis) суматранський кіт (planiceps), плямисто-рудий кіт (rubiginosus) і кіт-рибалка (viverrinus)
Рід мармурова кішка (Pardofelis) — 1 вид (marmorata)
Рід катопума (Catopuma) — 2 види: катопума калімантанська (badia) і Темінка (temmincki)
Рід пума (Puma) — 1 вид (concolor)
Рід ягуарунді (Herpailurus) — 1 вид (yaguaroundi)
Рід гепард — 1 сучасний вид гепард стрункий (jubatus)

Підродина Пантерові (великі кішки) (Pantherinae)

Рід Neofelis — 2 види: димчаста пантера (nebulosa), борнейська пантера (diardi)
Рід пантера (Panthera) — 5 видів: пантера плямиста (pardus), лев (leo), тигр (tigris), ягуар (onca), ірбіс (uncia)

Підродина † Махайродові або Шаблезубі коти (Machairodontinae)

Підродина † Проаілуруси (Proailurinae)

Раніше рід гепард (Acinonyx) виділяли у власну підродину на основі морфології, але дослідження ДНК виявили, що гепард близький до роду пума (Puma), тому належить до підродини малих кішок. Аналогічно ірбіс виділявся у власний рід Uncia, але дослідження ДНК виявили що він близький до виду тигр і тому належить до роду пантера (Panthera).

Гібриди пантер

(Українські та наукові назви гібридів можуть бути неточними)

  • Гібриди між левом і тигром: Лігр (Panthera liger) і Тигон (Panthera tigon)
  • Гібриди між леопардом і тигром: Догла (Panthera dogla) та Тигард (Panthera tigard)
  • Гібриди між леопардом і левом: Леопон (Panthera leopon) та Леард (Panthera liard)
  • Гібриди між ягуаром і левом: Яглев (Panthera jaglion) та Легуар (Panthera liguar)
  • Гібриди між ягуаром і леопардом: Ягупард (Panthera jagupard) та Легуар (Panthera leguar)
  • Гібриди між ягуаром і тигром: Тигуар (Panthera tiguar)

Родовід

Філогенетичне дерево

Сестринською родиною до котових (Felidae) є родина Prionodontidae, якщо мовиться про сучасних хижих, однак якщо брати до уваги вимерлих, то це родина Barbourofelidae[11]. Філогенетичне дерево власне родини котових наступне[12]:

Felidae
 
 
 
 
Felinae
 
 
 
 
 
 
 

Felis  (Felis bieti, Felis chaus, Felis lybica, Felis margarita, Felis nigripes, Felis silvestris)

 
 
 
 

Otocolobus  (Otocolobus manul)

 
 

Prionailurus  (Prionailurus bengalensis, Prionailurus javanensis, Prionailurus planiceps, Prionailurus rubiginosus, Prionailurus viverrinus)

 
 
 
 
 

Acinonyx  (Acinonyx jubatus)

 
 

Puma  (Puma concolor)

 
 

Herpailurus (Herpailurus yagouaroundi)

 
 
 
 

Lynx  (Lynx canadensis, Lynx lynx, Lynx pardinus, Lynx rufus)

 
 
 

Leopardus  (Leopardus colocolo, Leopardus geoffroyi, Leopardus guigna, Leopardus guttulus, Leopardus jacobita, Leopardus pardalis, Leopardus tigrinus, Leopardus wiedii)

 
 
 
 

Leptailurus  (Leptailurus serval)

 
 

Caracal  (Caracal aurata, Caracal caracal)

 
 
 
 
 

Pardofelis  (Pardofelis marmorata)

 
 

Catopuma  (Catopuma badia, Catopuma temminckii)

 
 
 
 
Pantherinae 

Neofelis  (Neofelis diardi, Neofelis nebulosa)

 
 

Panthera  (Panthera leo, Panthera onca, Panthera pardus, Panthera tigris, Panthera uncia)

 
 
 
 
 
 
 

Автори[13] пропонують вмістити всіх сучасних представників родини до однієї підродини Felinae, щоб показати зовсім недавні швидкі еволюційні зміни. Триба Pantherini відповідає підродині Pantherinae в класифікації [Wozencraft, 2005]. Leopardus colocolo охоплює L. braccatus і L. pajeros [Garcia-Perea, 1994] на основі мітохондріальної ДНК [Johnson et al., 1999a] і даних, представлених у цій роботі. Felis silvestris включає F. catus, F.libyca, F. bieti на підставі даних, представлених у цьому дослідженні, а також з останніх аналізів [Driscoll et al., 2007]. Prionailurus bengalensis охоплює P. iriomotensis на основі наявних молекулярних даних [Johnson et al., 1999b; Luo et al., готується].

Переглянута класифікація живих Felidae

Родина Felidae

* — новий таксон

Примітки
  1. Червона книга України
  2. Стецула, Н. О., Обух, А. П. Таксономічна структура теріофауни Національного природного парку «Сколівські Бескиди» // Науковий вісник НУБіП України. — 2011. — Вип. 164.
  3. Скільський, І., Смірнов, Н., & Мелещук, Л. Всеукраїнська конференція «Сучасний музей. Наукова й експозиційна діяльність»: теріологічний аспект // Праці Теріологічної Школи. — 2010. — Вип. 10. — С. 170–172.
  4. Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — C. 298.
  5. Зиков, О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоол. музею Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Вип. 4. — С. 5–20.
  6. Castelló, J. R. Felids and Hyenas of the World: Wildcats, Panthers, Lynx, Pumas, Ocelots, Caracals, and Relatives. — New Jersey : Princeton University Press, 2020. — 280 с. — ISBN 9780691211862. (англ.)
  7. Felidae - Family. The IUCN. Процитовано 31.01.2021.
  8. Харчук С. В. (2020). Котові. Велика українська енциклопедія. Процитовано 31.01.2021.
  9. James G. Sanderson, Patrick Watson. Small Wild Cats: The Animal Answer Guide. — JHU Press, 2011. — С. 16. — ISBN 0801898854. (англ.)
  10. Galván I. Correlated Evolution of White Spots on Ears and Closed Habitat Preferences in Felids // Journal of Mammalian Evolution. — 2020. — Вип. 27. — № 3. — С. 519–523. — DOI:10.1007/s10914-019-09464-x. (англ.)
  11. Bellani G. G. Felines of the World: Discoveries in Taxonomic Classification and History. — Academic Press, 2019. — 486 с. — ISBN 9780128172773.
  12. Castelló J. R. Felids and Hyenas of the World: Wildcats, Panthers, Lynx, Pumas, Ocelots, Caracals, and Relatives. — Princeton University Press, 2020. — С. 17.
  13. Eizirik, E., Johnson, W. E. and O'Brien, S. J. Submitted. Molecular systematics and revised classification of the family Felidae (Mammalia, Carnivora). Journal of Mammalogy. PDF Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine. (англ.)

Джерела
  • К. А. Татаринов. Котячі / УРЕ
  • «Котові» у Великій українській енциклопедії
  • Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — C. 298.
  • Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson The Evolution of Cats — Scientific American. 08/2007; 297(1):68–75 PDF (англ.)
  • Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 295. — ISBN 0763762997. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.