Лешательєрит
Лешательєрит (рос. лешательерит; англ. lechatelierite; нім. Leschatelierit m) — рідкісний мінералоїд, природний аморфний кремнезем (кварцове скло).
| Лешательєрит | |
|---|---|
 Фульгурит, що складається з лешательєриту | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | сумнівний (Q)[1] |
| Абревіатура | Lch[2] |
| Хімічна формула | SiO2 |
| Клас мінералу | Прості оксиди |
| Nickel-Strunz 10 | 4.DA.30 |
| Генезис | від удару блискавки, вулканічний, імпактний |
| Ідентифікація | |
| Колір | сірий (від білого до чорного), жовтуватий, коричневатий |
| Сингонія | аморфний стан[3] |
| Спайність | відсутня |
| Твердість | 5,5 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | напівпрозорий, непрозорий |
| Колір риси | білий |
| Густина | 2,04–2,19 |
| Інші характеристики | |
| Плавкість | 1680 |
| Радіоактивність | нерадіоактивний |
| Названо на честь | Анрі Луї Ле Шательє[4] |
 Лешательєрит у Вікісховищі | |
Його описав і назвав у 1915 році французький мінералог Антуан Лакруа (A. Lacroix) на честь французького хіміка Анрі Луї Ле Шательє (Henri Louis Le Chatelier).
Загальний опис
Основний компонент (як правило, 90–99,5 %): SiO2 (кремнезем). Склад та колір залежать від кварцового піску, з якого лешательєрит найчастіше й утворюється. Найчастіше сірий (від білого до чорного), іноді жовтуватий чи коричневатий. Блиск скляний. Густина 2,04–2,19 г/см³. Твердість за шкалою Мооса 5,5. Ізотропний.
Утворюється трьома шляхами:
- внаслідок плавлення і швидкого застигання кварцового піску при ударі блискавки і утворенні фульгуриту — найчастіше;
- при швидкому застиганні розплавлених вулканічних порід (як обсидіан, від якого відрізняється меншим вмістом компонентів, відмінних від SiO2);
- при застиганні порід, розплавлених метеоритним ударом (у такому випадку є імпактитом).
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- mineralienatlas.de
- webmineral.com
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лешательєрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Лешательєрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Lechatelierite in Moldavites di John Aloysius O'Keefe in Abstracts of the Lunar and Planetary Science Conference, volume 19, page 881, marzo 1988
Посилання
- Stefan Schorn und andere Autoren. Lechatelierit (німецькою). Mineralienatlas. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012.
- Lechatelierite Mineral Data. Mineralogy Database (англійською). webmineral.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012.
- C. Schrand, A. Deutsch (1998). Formation of Lechatelierite and impact melt glasses in experimetally shocked rocks. Materials of the The 29th Lunar and Planetary Science Conference (англійською). Lunar and Planetary Institute. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012.
- The Mineraloid Lechatelierite (англійською). Amethyst Galleries' Mineral Gallery. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.