Леш Федір Олександрович

Федір Олександрович Леш (1840–1903) — лікар, бактеріолог, паразитолог, терапевт. Професор Київського університету. Уперше у світі описав збудника амебіазу.

Федір Олександрович Леш
рос. Фёдор Александрович Лёш
Народився 1840(1840)
Російська імперія
Помер 1903(1903)
Київ, Російська імперія
Місце проживання Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність лікар
Alma mater Петербурзька медико-хірургічна академія
Галузь паразитологія, зоологія
Заклад Київський університет Святого Володимира
Ступінь доктор медицини
Відомий завдяки: відкриття збудника амебіазу

Біографія

Народився в сім'ї успішного аптекаря німецького походження. Мав брата Олександра[1][2]. Закінчив Медико-хірургічну академію 1863 року. У 1866 році захистив докторську дисертацію на тему тромбоемболії та інфаркту легеневої артерії. 1871 року обраний доцентом, працював під керівництвом Едуарда Ейхвальда. З 1872 року читав курс діагностики на Жіночих лікарських курсах, працював терапевтом у Миколаївському військовому шпиталі. З 1885 року — професор, завідувач кафедри лікарської діагностики медичного факультету Київського університету. У 1897 році вийшов на пенсію.

Був одним з ініціаторів та керівників створення в 1895 році при Товаристві київських лікарів хіміко-мікроскопічного кабінету.

Наукові дослідження

Досліджував мікроорганізмів у фекаліях пацієнтів. Опублікував більше 20 наукових статей з мікробіології та загальної патології.

У 1873 році Федір Леш уперше у світі виявив у випорожненнях хворих із тривалим проносом амебу Entamoeba histolytica[3], надав перший морфологічний опис вегетативної стадії амеби з фагоцитованими еритроцитами (еритрофаг), докладно описав патологоанатомічні зміни кишечника при амебіазі. Для доказу патогенної ролі амеби він провів експериментальне зараження собак, описав розвиток у них клінічних проявів амебіазу і знайшов у випорожненнях паразитів, за будовою і типом руху аналогічних амебам, виділених ним від хворого. У 1875 році було надруковано його статтю про це.[4] На той час збудники дизентерії не були відомі, а більшість лікарів вважали кишкові захворювання незаразними, тому відкриття мало велике значення у профілактиці і лікуванні амебіазу і колітів.

Також Леш детально вивчав Balantidium coli, Giardia lamblia і Blastocystis hominis, брав участь у мікробіологічних дослідженнях та лікуванні холери.

У 1893 році Федір Леш разом із професором Володимиром Підвисоцьким брав участь в експерименті на собі студента Данила Заболотного з дослідження оральної протихолерної вакцини.

Садиба Леша в Києві була відносно скромною порівняно з іншими лікарями, її вартість у 1890-х роках оцінювалася в 4 тисячі рублів[5]

Наукові праці
  • Lösch, F. (1875). Massenhafte Entwickelung von Amöben im Dickdarm. Virchow's Archiv 65: 196–211.
  • Loesch, F. M. (1875). Entw. Amoeben im Dickdarm. Arch. f. Path,. Anat 198.
  • Lösch, F. (1881). Über die nach Einwirkung abnormer Reize in der Magenschleimhaut eintretenden pathologisch-anatomischen Veränderungen. Allg. Wien. med. Ztg. 50/52.

Вшанування пам'яті

У 1975 році у Мексиці відбулася міжнародна конференція з паразитології, присвячена сторіччю відкриття Федора Леша.

Примітки
  1. Г. М. Г. Леш, Александр Александрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. Леш, Александр Александрович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  3. У подальшому номенклатурну мікробіологічну назву, яка використовується й сьогодні, цій амебі дав у 1903 році Фріц Шаудін.
  4. Lösch, F. (1875). Massenhafte Entwickelung von Amöben im Dickdarm. Virchow's Archiv 65: 196–211.
  5. К. К. Васильев, В. И. Бородулин. Материалы для биографии лидера терапевтической науки Украины Ф.Г. Яновского (1860—1928) // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. — 2019. — Вип. 1. — С. 63-73.(рос.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.