Ле-Меній-Може

Ле-Мені́й-Може́ (фр. Le Mesnil-Mauger) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нормандія, департамент Кальвадос. Населення 1047 осіб (2011)[1].

Ле-Меній-Може
Le Mesnil-Mauger

Країна  Франція
Регіон Нормандія 
Департамент Кальвадос 
Округ Лізьє
Кантон Мезідон-Канон
Код INSEE 14422
Поштові індекси 14270
Координати 49°05′14″ пн. ш. 0°01′08″ сх. д.
Висота 10 - 78 м.н.р.м.
Площа 31,24 км²
Населення 1047 (2011-01-01)
Густота 33,51 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат
Laurette Ridel
2014-2020

Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 175 км на захід від Парижа, 31 км на схід від Кана.

Історія

До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Нижня Нормандія. Від 1 січня 2016 року належав до нового об'єднаного регіону Нормандія[3].

1 січня 2017 року Ле-Меній-Може, Лез-Отьє-Папйон, Купезарт, Кревкер-ан-Ож, Круассанвіль, Граншам-ле-Шато, Лекод, Маньї-ла-Кампань, Маньї-ле-Фрель, Мезідон-Канон, Монтей, Персі-ан-Ож, Сен-Жульєн-ле-Фокон i В'є-Фюме було об'єднано в новий муніципалітет Мезідон-Валле-д'Ож.

Демографія

Динаміка населення (INSEE[4] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 545 131 94 115 127 74 4
Жінки 486 87 70 119 123 87 0

Економіка

2010 року серед 687 осіб працездатного віку (15—64 років) 520 були активними, 167 — неактивними (показник активності 75,7%, у 1999 році було 69,4%). З 520 активних мешканців працювало 475 осіб (257 чоловіків та 218 жінок), безробітними було 45 (19 чоловіків та 26 жінок). Серед 167 неактивних 53 особи були учнями чи студентами, 62 — пенсіонерами, 52 були неактивними з інших причин[6]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 387 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 1045,5 особи, медіана доходів виносила 16 915 євро на одного особоспоживача[7]

Посилання

Див. також

Примітки

  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції(фр.)
  4. INSEE : Population depuis le recensement de 1962, наведено за французькою вікіпедією
  5. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  6. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  7. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.