Лимани (Вітовський район)

Лима́ни (в минулому — Кисляківка) — село в Україні, у Вітовському районі Миколаївської області. Населення становить 2154 осіб. Входить до складу Галицинівської об'єднаної територіальної громади[1].

село Лимани
Герб Лиманів Прапор Лиманів
Країна  Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Вітовський район
Рада Галицинівська об'єднана територіальна громада
Основні дані
Засноване 1850
Населення 2154
Площа 0,005 км²
Поштовий індекс 57284
Телефонний код +380 512
Географічні дані
Географічні координати 46°43′41″ пн. ш. 31°58′16″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 12 м
Водойми лиман
Місцева влада
Адреса ради с. Лимани
Карта
Лимани
Лимани
Мапа

 Лимани у Вікісховищі

Історія

Сучасне село виникло 1956 року злиттям трьох сусідніх сіл: Юхимівки, Кисляківки та Свято-Троїцького.

Станом на 1886 у селі Кисляківка, центрі Кисляківської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 73 особи, налічувалось 19 дворових господарств, існували православна церква та земська станція[2]. За 4½ версти — рибний завод, соляний завод, маяк. За 15 верст — рибний завод. За 26 верст — поштова станція. За 32 версти — постоялий двір.

Кисляківка лежала на найкоротшому чумацькому шляху, яким чумаки возили сіль з Прогноїв у Соляні. Згаданий шлях пролягав лівим берегом Бузького лиману, біля Кисляківки, Вітовки і на півострів (через територію майбутнього Миколаєва). За час існування Коша Нової Запорізької Січі (1734—1775 рр.) на південній її частині існував так званий Кисляківський курінь українського козацтва. Цей курінь був розташований на землях сучасного села Лимани. Власне від Кисляківського коша походить назва села Кисляківка. Саме на околиці цього села в липні 1709 року залишки шведських військ Карла XII та козаків гетьмана Івана Мазепи облаштували укріплений табір, рятуючись від російських військ під орудою князя Волконського.

Гетьманова балка та Гетьманів курган — лежать в межах села Лимани, на лівому березі Бузького лиману на південь від Руської коси. Назва походить від табору гетьмана Івана Мазепи. В 1709 році через село Вітовку пролягав останній шлях Івана Мазепи.

Вихідці з Кисляківського куреня ще в 1772 році спорудили в Кисляківці біля балки християнську церкву в ім'я Спаса, і саме село певний час носило назву Спаське. У 1782 році було збудовано кам'яну Преображенську церкву, оновлену в 1810 році[3]. На сільському цвинтарі села Лимани частково збереглися козацькі могили. Могилки над кожним похованням невеликі, подовженої форми. Приналежність згаданих могил до козацьких визначається наявністю кам'яних хрестів та могильних плит. Запорожці були талановитими майстрами з виготовлення кам'яних (з дрібнозернистого вапняку) хрестів з карбуванням, котрих налічується біля ста типів. Серед відомих майстрів з виготовлення кам'яних хрестів на Миколаївщині був Микита Косторіз, роботи якого перебувають в Лиманах.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2116 осіб, з яких 1002 чоловіки та 1114 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2152 особи.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

МоваВідсоток
українська 87,33 %
російська 11,88 %
вірменська 0,42 %
польська 0,14 %
грецька 0,09 %
молдовська 0,09 %

Відомі особи

Джерела

Примітки
  1. Населені пункти у складі ОТГ: Галицинівська громада. Процитовано 23.07.2019.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Інгульський степ. Збірник / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2018. – 456 с.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

2. Історія Корабельного району м. Миколаєва у зібранні В. Коби, стор. 37 — 41.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.