Лимарєв Анатолій Григорович
Анато́́лій Григо́́рович Ли́марєв (* 1 квітня 1929, Амвросіївка, —†6 листопада 1985, Київ) — український маляр, в певних колах його творіння відносять до класики українського мистецтва 1970-80-х років, член Національної спілки художників України з 1970.
| Лимарєв Анатолій Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 |
||||
| Народження |
1 квітня 1929 Амвросіївка | |||
| Смерть | 6 листопада 1985 (56 років) | |||
| Київ | ||||
| Країна |
 УРСР | |||
| Навчання | Київський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | Станковий живопис | |||
|
| ||||
Життєпис
В 1946—1951 роках учився в Київській художній школі ім. Т. Г. Шевченка, закінчив із золотою медаллю. 1957 року закінчив Київський державний художній інститут, навчався в майстерні живопису Сергія Григор'єва. Був однокурсником В. Барського, приятелював з Якимом Левичем, Валерієм Ламахом, разои з ними творив неповторні й невизнані на той час твори андеграунду.
Відразу після закінчення навчання відбувається його участь у Всесоюзній виставці в Москві. Живе та творить в Донецьку, поглиблено працює над вивченням техніки декоративної мозаїки.
Завідував студією образотворчого мистецтва Донецької організації Спілки художників України.
Член художньої ради Художнього фонду СРСР.
Серед його робіт —
- оформлення дитячого кінотеатру в Донецьку,
- піонерського табору «Молода гвардія»,
- цикл «Сабатинівські герої праці».
З 1967 мешкав у Києві. Товариші називали його «українським Ван Гогом» та «сонцепоклонником». Його станкові роботи відрізнялися підвищеною експресією та яскравим колоритом, через що адепти соцреалізму таврували картини Лимарєва як «формалізм». За життя художник майже не виставлявся, і це його пригнічувало. У 1985 році наклав на себе руки. Був одружений, залишив дочку.
Перша персональна виставка творів відбулася посмертно, у 1988 році.
Його роботи знаходяться у Дирекція виставок Національної спілки художників України, Дирекціі художніх виставок Міністерства культури і туризму України, приватних зібраннях.