Левич Яким Давидович

Яки́м Дави́дович Ле́вич (16 лютого 1933, Кам'янець-Подільський — 29 липня 2019, Київ) — український художник єврейського походження . Член Спілки художників УРСР з 1967 року, потім Національної спілки художників України.

Левич Яким Давидович
Художник Яким Левич.Київ. 2005
Народження 16 лютого 1933(1933-02-16)
Кам'янець-Подільськ, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Смерть 26 липня 2019(2019-07-26) (86 років)
  Київ, Україна
Національність український єврей
Країна  СРСР
 Україна
Жанр живопис, графіка
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Напрямок ліричний реалізм, неоекспресіонізм
Роки творчості 1960—2019

Біографічні відомості

Навчався в республіканській художній школі. 1960 року закінчив Київський художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Працював художнім редактором дитячого журналу «Малятко», ілюстрував твори для дітей, зокрема, Григора Тютюнника . Один із найсвоєрідніших художників вітчизняного андеграунду 1960—1980-х, в якому підтримкою були спілкування з колом митців покоління шістдесятників  — Валерієм Ламахом, Анатолієм Лимарєвим, Віленом Барським та ін. Картини Левича, глибоко ліричні, позначені особливою авторською манерою кольоропису, продовжуючи традиції вітчизняного мистецтва, насичують їх новим досвідом.

Твори зберігаються в Національному музеї України, музеї історії Києва, музеї Роджерс-Університету (США), у фондах Міністерства культури та Спілки художників, у Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, в інших приватних колекціях Києва, Санкт-Петербурга, Софії, а також у США, Англії, Ізраїлі, Німеччині.

Автор пам'ятника скорботи «Менора» в Бабиному Яру в Києві (1991, у співавторстві з Юрієм Паскевичем і сином Олександром Левичем).

Основні виставки
Яким Левич. Весна на лікарняному подвір'ї (1988)
Я. Левич. Портрет Григора Тютюнника. П.,о., 80х60.1979
  • Колективні:
    • 1985 — «Виставка дев'яти» (Київ, зал Спілки художників)
    • 1989 — «Український живопис 60-80-х рр.» (Оденсе, Данія)
    • 1992 — «Український живопис» (Тулуза, Франція)
  • Персональні
    • 1978 — виставка графіки (Львів — Киів, зал Спілки художників)
    • 1991 — Київ, Український дім
    • 1992 — Київ, Національний музей України
    • 1994 — Київ, Український дім
    • 1995 — Музей хасидського інституту мистецтв (Нью-Йорк, США)
    • 1998 — Галерея «36» Киівської спілки художників
    • 2001 — Галерея «Тадзіо»
    • 2006 — Київ, Центр сучасного мистецтва «Совіарт»

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.