Листозгортка перська

Листозгортка перська[2], краєкучник перський[3][4] (Cheilanthes persica) — вид рослин з родини птерисових (Pteridaceae), поширений на півдні Європи та в Азії.

Листозгортка перська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Папоротеподібні (Polypodiophyta)
Клас: Папоротевидні (Polypodiopsida)
Порядок: Багатоніжкові (Polypodiales)
Родина: Крильникові (Pteridaceae)
Рід: Листозгортка (Cheilanthes)
Вид:
Листозгортка перська (C. persica)
Біноміальна назва
Cheilanthes persica
(Bory) Mett. ex Kuhn, 1868[1]
Синоніми

Notholaena persica Bory
Allosorus persicus (Bory) Christenh.
Oeosporangium persicum (Bory) Vis.
Hemionitis persica (Bory) Christenh.

Опис

Багаторічна рослина 5–20 см заввишки. Кореневище дернисте, вкрите чорно-бурими плівками. Листи шкірясті, подовжено-ланцетні, зверху голі, знизу волосисті, три, чотири рази перисті, сегменти останнього порядку дрібні, опуклі, здуті, краї їхні переходять у плівчасту буру бахрому, що прикриває соруси[3]. Вічнозелений. Спори кулясті, зернисті, з трьома смужками[4].

Спороносить у липні–серпні. Розмножується спорами та вегетативно[4].

Поширення

Поширений на півдні Європи (Італія, Балканський півострів, Крим), на Кавказі та південно-західній Азії до Індії[5][6].

В Україні вид зростає у ущелинах вапнякових скель в нижньому гірському поясі, переважно в сухих районах — у Криму (ок. Ялти)[3].

Загрози й охорона

Загрозами є вилучення рослин з природних популяцій. Глобальне потепління клімату і локальна зміна режиму зволоження. Тривала засуха в період спороношення виду[4].

Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Зникаючий». Дві популяції знаходяться на території Ялтинського гірсько-лісового ПЗ[4].

Джерела
  1. The Plant List
  2. Cheilanthes persica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 35, 36. (рос.)(укр.)
  4. Червона книга України
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 01.05.2020. (англ.)
  6. Christenhusz M., Bento Elias R., Dyer R., Ivanenko Y., Rouhan G., Rumsey F., Väre H. (2017). Allosorus persicus. The IUCN. Процитовано 01.05.2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.