Лисяча бухта

Ли́сяча бухта (Лиса бухта) — затока Чорного моря між гірськими масивами Кара-Даг та Меганом. Узбережжя Лисячої бухти між селищами Прибережне та Курортне малообжите і є відомим місцем відпочинку натуристів, хіпі та інших неформалів.

Лисяча бухта
Наметові стоянки на узбережжі Лисої Бухти
44°53′ пн. ш. 35°09′ сх. д.
Море Чорне море
Прибережні країни  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Довжина 5 км
Міста та поселення Прибережне, Курортне
ідентифікатори і посилання
Лисяча бухта
Лисяча бухта (Україна)
Лисяча бухта
Лисяча бухта (Автономна Республіка Крим)
 Лисяча бухта у Вікісховищі
Вид на Ечки-Даг із Лисої Бухти
Гора Ечки-Даг

Рельєф околиць

Довжина Лисячої бухти становить приблизно 4 — 5 кілометрів. На узбережжі бухти знаходиться гірський хребет Ечки-Даг, що в перекладі з кримськотатарського означає «козяча гора» (eçki — коза, dağ — гора). Ечки-Даг має дві вершини: Кокуш-Кая — «індича скеля» (крим. köküş — індик, крим. qaya — Скеля) — 570 метрів і Кара-Оба — «чорний пагорб» (крим. qara — чорний, крим. oba — пагорб) — 670 метрів. Гора Ечки-Даг — одна з найвищих в околицях.

Рельєф узбережжя Лисячої бухти — порізаний, перепади висот дуже значні, складають сотні метрів. Безліч плато, горбів і скель. У районі гори Ечки-Даг знаходяться два джерела («Верхнє джерело» і «Нижнє джерело»), знамените «Вухо Землі» (крим. Yerniñ Qulağı) — печера глибиною понад сто метрів. Крім цього, з особливостей Лисячої бухти можна відзначити її малоосвоєність: в околицях немає будівель, тільки намети, яких з кожним роком стає дедалі більше. Дороги тільки ґрунтові.

У літній час на узбережжі відкрито кілька переносних магазинів з небагатим вибором їжі, які утворюють невеликий ринок. У Лисячій бухті знаходиться один з найвідоміших пляжів нудистів на всьому Південному Березі Криму. В останні роки узбережжя з боку селища Курортне все більше забудовується «дикими» гаражами і елінгами.

У 2007 році Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла постанову про оголошення Лисячої бухти з прилеглою природною територією і морською акваторією ландшафтним заказником місцевого значення «Лисяча бухта — Ечки-Даг».

Деякі спуски і стежки узбережжя Лисячої бухти дуже обривисті й небезпечні. Можлива пряма загроза життю при знаходженні в стані сп'яніння під час спусків і підйомів по спусках.

У Лисячій бухті знаходиться велика кількість сірої вулканічної глини (також звану як «кіл»), яку використовують для прийняття грязьових ванн.

Етимологія назви

Існує припущення, що назва походить від морської лисиці. Але місцеві старожили запевняють, що раніше бухту називали «Лисою» через оголені берегові уступи, що піднімаються над нею.

Фауна

Із живності можна відзначити наявність мідій на деяких каменях східного узбережжя, крабів та великої кількості мартинів. В останні роки, як і практично скрізь у Чорному морі, на узбережжі розплодилися рапани, що винищують мідій і інших дрібних двостулкових молюсків. У Лисій бухті мешкають сколопендри, рідкісні види змій, безліч ящірок, з членистоногих: павуки (каракурти, тарантули), рідко фаланги.

Також, біля узбережжя мешкає барабулька, морський язик, калкан, катран, горбань, скорпена, кефаль, бички, морський минь, ставрида, морський дракончик, на глибині більше 7-10 метрів морська лисиця і скат-хвостокол.

Лисяча бухта. Кіномістечко

Флора

Рослинність узбережжя Лисячої Бухти небагата і представлена в основному невисокими деревами та кущами. У передгір'ях росте ефедра, каперси. На схилах гір інколи зустрічаються дубові гаї.

Лисяча бухта

Статус Лисої Бухти

Рішенням Верховної Ради Криму № 659-5/07 від 21.11.2007 територія загальною площею 1560 га, розташована за межами населених пунктів Сонцедолинської сільської ради (м. Судак) і Щебетовської селищної ради (м. Феодосія), була оголошена ландшафтним заказником місцевого значення «Лиса бухта — Ечки-Даг». Це рішення перешкодило початку будівництва в Лисій Бухті будівельною компанією ТММ рекреаційного комплексу на 5000 місць, про що у компанії була домовленість з Феодосійською міськрадою та Щебетовською селищною радою.

Рішення Верховної Ради Криму № 970-5/08 від 17.09.2008 змінило статус ландшафтного заказника місцевого значення «Лиса бухта — Ечки-Даг» на менш суворий згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд» статус — регіональний ландшафтний парк. Чим, фактично, дозволила будівництво в Лисій Бухті, оскільки в регіональних ландшафтних парках допускається створення зон регулярної рекреації (туризм), стаціонарної рекреації (пансіонати, будинки відпочинку), а також господарських зон (з широким визначенням). Однак, будівництво рекреаційного комплексу розпочато не було — мабуть, через обвал восени 2008 року світової фінансової кризи.

Згідно з проектом рекреаційного комплексу, в Зеленці повинен бути побудований санаторій, в Шакалці — аквапарк. Незалежне дослідження ґрунтів регіону Санкт-Петербурзькими геологами на предмет літосферних зрушень, виявили неспроможність проекту забудови території Лисої Бухти.

Документи, що визначають правовий статус Лисої Бухти

Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.