Лобанов-Ростовський Олексій Борисович

Олексій Борисович Лобанов-Ростовський (нар. 18(30) грудня 1824, Воронізька губернія, Російська імперія пом. 18(30) серпня 1896, ст. Шепетівка, Рівненський повіт) князь, російський дипломат.

Лобанов-Ростовський Олексій Борисович
Народився 18 (30) грудня 1824[1][2][3]
Воронезька губернія, Російська імперія[4]
Помер 18 (30) серпня 1896[3] (71 рік)
Шепетівка, Ровенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Поховання Новоспаський монастирd
Країна  Російська імперія
Діяльність дипломат, колекціонування монет, політик, нумізмат
Alma mater Імператорський Царськосільський ліцей
Титул Князь
Посада посол і member of the State Council of the Russian Empired
Батько Борис Лобанов-Ростовськийd
Нагороди

Життєпис

На дипломатичній службі з 1844. Був послом в Туреччині (1859—63, 1878), Великій Британії (1879—1882), Австро-Угорщині (1882—1895), Німеччині (1895), товаришем міністра внутрішніх справ (1867—1878); міністром закордонних справ (1895—1896).

Разом з Сергієм Вітте — ініціатор дипломатичного виступу Росії, Німеччини і Франції, що змусили Японію пом'якшити умови Сімоносекської угоди 1895 року, якою завершилася її війна з Китаєм. Брав участь в складанні російсько-китайського договору про союз і будівництво Китайсько-східної залізниці і підписання угоди з Японією (див. Протокол Лобанова — Ямаґати).

Займався збиранням і виданням російських архівних історичних матеріалів 18—19 ст., а також генеалогією російських дворянських родів. Співпрацював у журналі «Русская старина» і «Русский архив».

Література та джерела

Примітки

Бібліографія

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лобанов-Ростовський Олексій Борисович

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.