Лобне місце

Лобне місце (рос. Лобное место) — пам'ятник російської архітектури 16-го століття, знаходиться в Москві на Красній площі. Являє собою піднесення, оточене кам'яною огорожею.

Лобне місце
Лобне місце. Вид зсередини
рос. «Утро стрелецкой казни». Картина Василя Івановича Сурикова, 1881

Назва

Первісно термін «Лобное мѣсто» з'явився в слов'янському перекладі Євангелія від Іоанна: и носѧ крестъ свой, изыде въ глаголемое Лобное мѣсто, єже глаголетсѧ єврeйски Голгоѳа. Це визначення використовувалося при описі Храму Гробу Господнього в пам'ятці паломницької літератури XII ст. «Ходіння ігумена Даниїла»[1].

Відповідно до думки сучасних дослідників, ідея зведення Лобного місця в Москві належала митрополиту Макарію. Концепція передбачала зведення на Красній площі комплексу, центром якого був Покровський собор, що символізував Небесний Єрусалим[2]. Це припущення підтверджується тим фактом, що в XVII столітті храм іноді називали Єрусалимським[3][4], а Спаські ворота — Єрусалимськими[5].

Точна дата будівництва Лобного місця невідома. У літописах воно вперше згадується в 1549 році, коли молодий цар Іван IV скористався майданчиком для публічного звернення до виборних Земського собору, при цьому формально цар свою промову адресував митрополиту Макарію[6].

Пов'язані події

6 листопада 1942 біля Лобного місця єфрейтор Савелій Дмитрієв обстріляв з гвинтівки машину Анастаса Мікояна, прийнявши її за машину Йосипа Сталіна. Зловмисник був арештований і згодом розстріляний за вироком трибуналу[7][8].

25 серпня 1968 біля Лобного місця пройшла сидяча демонстрація проти вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини.

У мистецтві

  • Згадується М. Ю. Лермонтовим у «Пісні про купця Калашникова» як місце страти головного героя.
  • Радянський актор, співак і поет Володимир Висоцький в своїй пісні «Разбойничья» співав: «Лобным местом ты красна да веревкой склизкою».

Примітки

  1. Хожение Даниила, игумена Русской Земли. Восточная литература. 2004. Процитовано 15 березня 2018.
  2. Сарачева Т. Идея девятиглавого Покровского собора принадлежит митрополиту Макарию // Журнал московской Патриархии / Кириллова Л.И., Минервин Г.Б., Шемякин Г.А. — М. : Издательство Московской Патриархии, 2011. — 95 с.
  3. Из архива Тайных Дел. Восточная литература. 2015. Процитовано 15 березня 2018.
  4. Мартин Бер (2004). Летопись Московская. Восточная литература. Процитовано 15 березня 2018.
  5. Кузнецов И. И. Покровский (Св. Василия Блаженного) собор в Москве. — М. : Типо-литография Н. И. Гройсман, 1900. — 65 с.
  6. Соловьев С.М. (2013). Правление боярское. ГПНТБ СО РАН. Процитовано 15 березня 2018.
  7. Хто робив замах на Мікояна
  8. Царська «дев'ятка»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.