Ловчий
Ловчий (лат. venator) — двірський урядник, що відповідав за організацію та нагляд за полюваннями. Залежно від підпорядкування були королівські, воєводські та земські ловчі. Донька ловчого називалась ловчанка.[1] З часом став номінальним почесним урядом, а його обов'язки виконували надвірні ловчі.
Велике князівство Литовське
Найваживіша посада — ловчий великий литовський, який відповідав за організацію та нагляд за полюваннями великого князя.
Королівство Польське
Найважливіша посада — ловчий великий коронний, який відповідав за організацію та нагляд за полюваннями короля. В тих землях України, що входили до складу Корони, були також земські ловчі. Зокрема, у Руському воєводстві — ловчий галицький, львівський, перемиський, сяноцький та холмсьий, у Белзькому — белзький та буський.
Примітки
- łowczanka (пол.)
Джерела та література
- Старченко Н. Ловчий // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 254. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Посилання
- Ловчий // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 857-858. — 1000 екз.
- Великий (коронний, литовський) ловчий
- Кто такой Ловчий? (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.