Ложечниця польська

Ложечниця польська (лат. Cochlearia polonica) — вид квіткових рослин з родини капустяних (Brassicaceae).

Ложечниця польська
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Ложечниця (Cochlearia)
Вид:
Ложечниця польська (C. polonica)
Біноміальна назва
Cochlearia polonica

Таксономія

Ложечниця польська — польський ендемік, що утворюється стрибкоподібно в результаті диплоїдної поліплоїдизації (див.Плоїдність) вихідного таксона. Найближчим вважається вихід таксоном ложечниця піренейська (Cochlearia pyrenaica DC. (2n = 6)). В результаті гексаплоідизації у ложечниці польської помножилась кількість хромосом до 2n = 36.

У Червоній книзі України як Cochlearia polonica Frohl. подано таксони ложечниці, знайдені у весняних районах верхнього Бугу[1]. Таксономічний статус цього таксона був перевірений після каріологічних дослідженнях, в результаті яких було встановлено, що це, однак, ложечниця піренейська. Спорідненою до ложечниці піренейської і подібно до ложечниці польської, гексаплоїдальним таксони є ложечниця баварська Cochlearia bavarica (2n = 36), однак морфологічно відрізняється від цього ендеміту і виникла по-іншому — в результаті гібридизації ложечниці лікарської C. officinalis і ложечниці піренейської[2].

Поширення

Ложечниця польська росла колись виключно в районі Блендувської пустелі і міста Олькуш на районах джерельних районах і у верхів'ях потоку Біла (і її притоках: Крута, Мильна, Лісна), що становлять ліву притоку річки Біла Пшемша, а також у приближній Поніковській печері. Вся територія її первісної розповсюдження становила декілька квадратних кілометрів.

Через видобуток корисних копалин (що проводились шахтою Мачкі-Бур (пол. «Maczki-Bór») у копальнях «Поможани» (пол. «Pomorzany»)) ці території були осушені, внаслідок чого зникли природні об'єкти. Однак рослина вчасно була інтродукована в інші місця в регіоні. Найчисельніша популяція зростає на джерелах потоку річки Центурія (пол. Centuria) (права притока Білої Пшемші) поблизу села Гуткі-Канкі (пол. Hutki-Kanki). Менш численні на джерелах Верциці (пол. Wiercica) неподалік села Золотий Потік (пол. Złoty Potok) і річки Раєчниці (пол. Rajecznicy) біля села Олудзи (пол. Ołudzy)[3]. Загалом було здійснено декілька спроб інтродукції також за межами району Шльонсько-Краківської височини, проте більшість з них закінчилася невдачею, і рослини в нових місцях прожили лише декілька років[4].

Морфологія

Стебло заввишки 15-50 см.

Листя — каштанові довгострокові нефрони, ниркоподібні, і сидячі листя сидячі, яйцеподібні, з сидячою основою.

Цвіт — білий, 4-пелюстковий, росте на дуже тонких квітконосах. Має довжину 5,5-9,5 мм, а його бічні нерви з'єднують один з одним, створюючи на кожній стороні головного нерва два або більше ділянок.

Плід — еліпсоїдний або яйцеподібно-еліпсоїдний стручок, найширший в 1/3-1/2 своєї довжини. На відміну від інших видів ложечниці не є сильно роздутим і зазвичай не перевищують 8 мм, а його ширина не перевищує 4,5 мм. Нервація погано видна. Насіння довжиною 1,5-2 мм, вербукоза, висота бородавок однакова або трохи менше їх ширини.

Біологія та екологія

Розвиток
Дворічна рослина, гемікриптофіт (див.Життєві форми рослин). Цвіте з квітня по червень. Розмножується переважно генеративно (насінням).

Оселище

Росте на холодних піщаних джерелах.

Фітосоціологія

Види, характерні для Ass. Cochlearietum polonicae[5].

Генетика

Кількість хромосом 2n=36.

Загроза та охорона

Рослина охоплена суворою охороною в Польщі. Вона також захищена Бернською конвенцією та Оселищною директивою. Внаслідок загрози природних об'єктів через зниження підземних вод та висихання джерел, у 1970 році десяток рослин з умираючого природного середовища були перенесені на альтернативні території з подібними умовами (захист лат. ex situ). Рослина прижилася на нових територіях і росте на них і донині. Загрозою для рослин на цих ділянках є скорочення водних ресурсів навколо цих ареалів. Через невеликі площі зайнятих ареалів, навіть невеликі збурення небезпечні, наприклад, проникнення на ділянку, розорювання землі дикими кабанами або квадроциклами[4].

Категорії небезпеки виду: Категорія загроз у Польщі згідно з Червоним списком рослин і грибів Польщі (2006) [8]: EW (вимерлих і втрачених у природних положеннях); 2016: EW (вимерлий у дикому стані) [9] . Категорія загроз у Польщі згідно з польською Червоною книгою рослин [10]: EW (вимерлий у дикому вигляді, вимерлий в природі).

Примітки
  1. praca zbiorowa (2002). Korytarz ekologiczny doliny Bugu (пол.). Процитовано 7 stycznia 2008.
  2. M. Koch. Genetic differentiation and speciation in prealpine Cochlearia: Allohexaploid Cochlearia bavarica Vogt (Brassicaceae) compared to its diploid ancestor Cochlearia pyrenaica DC. in Germany and Austria. „Plant Systematics and Evolution”. 232 (1-2): 35-49, 2002. ISSN 0378-2697.
  3. Róża Kaźmierczakowa: 2109 Cochlearia polonica E.Fröhlich Warzucha polska. W: Poradniki ochrony siedlisk i gatunków – podręcznik metodyczny. Barbara Sudnik-Wójcikowska, Hanna Werblan-Jakubiec (red.). T. 9: Gatunki roślin. Warszawa: Ministerstwo Środowiska, 2004, ss. 100-103. ISBN 83-86564-43-1.
  4. Elżbieta Cieślak, Róża Kaźmierczakowa, Michał Ronikier. Cochlearia polonica Frohl.(Brassicaceae), a narrow endemic species of southern Poland: history of conservation efforts, overview of current population resources and genetic structure of populations. „Acta Societatis Botanicorum Poloniae”. 79 (3), ss. 255-261, 2010. doi:10.5586/asbp.2010.033 '.
  5. Władysław Matuszkiewicz: Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. Warszawa: Wyd. Naukowe PWN, 2006. ISBN 83-01-14439-4.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.