Лозова Валентина Іванівна

Валентина Лозова народилася 2 березня 1937 року у с. Першотравневе Зміївського району на Харкiвщині.

Після завершення у 1954 році із медаллю Балакліївської середньої школи № 2 вона вступила до Харківського державного педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди, який закінчила у 1959 році.

Після цього протягом 1959—1969 роках була вихователем у Харківській школі-інтернаті № 6 та вчителювала у Харківській середній школі № 62.

Навчаючись в аспірантурі при кафедрі загальної педагогіки та педагогіки вищої школи та працюючи у Харківській середній школі № 62, Валентина Лозова реалізовувала педагогічний експеримент на тему «Використання проблемних запитань і завдань для перевірки знань школярів». На основі здобутих результатів підготувала кандидатську дисертацію, яку успішно захистила 1972 року.

У 1969 році стала викладачем Харківського державного педагогічного інституту імені Г. С. Сковороди, згодом старший викладачем, доцентом, а у 1982 році вона очолила кафедру загальної педагогіки та педагогіки вищої школи в інституті, якою керувала до 2002 року.

У 1990 році вона захистила докторську дисертацію «Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів», а у 1991 році їй було присвоєне вчене звання професора.

Валентина Лозова 17 листопада 1992 року була обрана членом-кореспондентом Національної академії педагогічних наук України. Працює у відділенні загальної педагогіки та філософії освіти.[1][2]

Протягом 2003 — вересня 2006 років Валентина Лозова була директором Інституту педагогіки та психології у складі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди[3] .

У 2006 році вона стала професором кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи фізико-математичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди.

Валентина Лозова є автором близько 200 наукових публікації з проблем дидактики, у тому числі з питань проблемного проблемного навчання, контролю навчальної діяльності учнів тощо.

Результатом наукових досліджень Валентини Лозової є обґрунтування цілісного підходу до формування активної особистості та розробка теоретико-експериментальної дидактичної концепції сутності інтеграційних засобів, методів, психолого-дидактичних умов формування пізнавальної активності школярів у різних видах їхньої діяльності,[4] а також методики використання проблемних завдань та запитань для перевірки знань учнів. Крім того, вона займалася проблемами організаціями навчально-виховного процесу у вищій школі та методики проведення педагогічного експерименту[5].

Прийоми та способи активізації пізнавальної діяльності учнів, які були запропоновані Валентиною Лозовою, увійшли до програм самоосвіти та підвищення кваліфікації вчителів[4].

Під науковим керівництвом Валентини Лозової підготовлено 16 докторів і 54 кандидатів педагогічних наук[4].

Праці:

• Лозовая В. И. Формирование познавательной активности в процессе организации общения школьников. — Харьков, 1989 (співавт.)
• Лозова В. І. Пізнавальна активність школярів: Спецкурс дидактики. — Харків, 1990.
• Лозова В. І. Питання теорії виховання: Навч. посiб. — Харків, 1995 (спiвавт.)
• Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посіб. — Харків, 1997; 2002 (співавт.)
• Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів.
• Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. 2-е вид. — Харків, 2000.
• Лозова В. І. Лекції з педагогіки вищої школи (у співавторстві)
• Лозова В. І. Гуманістична дидактика В. О. Сухомлинського.
• Лозова В. І. Хрестоматія з педагогіки вищої школи. — Х., 2011 (співукладач, редакторка)

• Заслужений діяч науки і техніки України за значний особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність (1997)[6]
• Нагрудний знак «Василь Сухомлинський» Міністерства освіти і науки України (2005)
• Нагрудний знак «Ушинський К. Д.» Національної академії педагогічних наук України (2007)
• медаль А. С. Макаренка (1987)
• Медаль Н. К. Крупської (1990)
• Знак «Відмінник народної освіти» (1976)
• Іменний стипендіат з гуманітарних наук Харківської обласної державної адміністрації (2005)
• Дипломант обласного конкурсу «Вища школа — кращі імена» в номінації «Викладач фундаментальних дисциплін» (Харківська область) (2005)
• Переможець ХІІ обласного конкурсу «Вища школа Харківщини — кращі імена» в номінації «Науковець» (2010).

• Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. Кафедра загальної педагогіки та педагогіки вищої школи. Лозова Валентина Іванівна Архівовано з першоджерела 30 січня 2019.
• Троцко Г. В. Лозова Валентина Іванівна // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.