Локтюшев Сергій Олександрович

Ло́ктюшев Сергí́й Олекса́ндрович (1 жовтня 1878, Синтульский завод[1], Рязанська губернія — 17 березня 1943) — вчений, археолог, педагог, музейник.

Локтюшев Сергій Олександрович
Народився 1 жовтня 1878(1878-10-01)
Макковеєво, Рязанська губернія, Російська імперія, нині Касимовський район, Рязанська область, Росія
Помер 17 березня 1943(1943-03-17) (64 роки)
Погорелівська в'язниця
Країна Російська імперія→
 СРСР
Діяльність археолог
Alma mater Московський імператорський історико-археологічний інститут
Галузь археологія, музеєзнавство
Заклад Донецький інститут народної освіти→
Ворошиловградський державний педагогічний інститут ім. Т. Г. Шевченка
Посада професор
Роботи у Вікіджерелах

Біографія

Навчався у Московському імператорському Строгановському центральному училищі технічного малювання (1896—1902) та Московському імператорському історико-археологічному інституті (1910—1915). У 1915 році захистив дисертацію на тему: «Культура кам'яної доби в межах Рязанської губернії».

У 1920 році сприяв створенню у м. Луганську губернського музею. Працював завідувачем музейно-екскурсійної секції Луганського губернського відділу народної освіти. У цьому році був обраний колегією професорів Державного Донського археологічного інституту викладачем кафедри археології.

Наприкінці 1923 р. викладач краєзнавства та економічної географії Донецького інституту народної освіти у м. Луганську. Проводив польові науково-дослідні археологічні роботи в околицях м. Луганська, по середній течії р. Сіверський Донець, Старобільському повіті (1923, 1925) та у Рязанській губернії (1927).

У 1926 році організував при Археологічній секції Наукового товариства на Донеччині археологічний музей. З листопада 1927 р. завідував Луганським краєвим соціальним музеєм та перебував на посадах: завідувача, заступника завідувача та наукового співробітника.

В 1938 році вийшов на пенсію і далі працював професором Ворошиловградського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченка (колишнього ДІНО).

20 лютого 1943 року, С. О. Локтюшев був заарештований органами НКВС за звинуваченням у загибелі музею і державній зраді. 17 березня 1943 р. він раптово помер у Погорелівській в'язниці.

Реабілітований у 1990 році.

Примітки
  1. Наука и научные работники СССР : справочник Ч. 6 : Научные работники СССР без Москвы и Ленинграда. - 1928. - VIII, 810 с., [2] л. С. 341.

Джерела
  • Павлова И. Н. Памяти Сергея Александровича Локтюшева // Древние культуры Подонцовья: Сборник научных трудов. — Вып. 1. — Луганск, 1993. — С. 11—27.
  • Ключнєва І. М. Розвиток краєзнавства на Луганщині в довоєнний період // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. — Вип. 6. — К.: Рідний край, 1999. — С. 16—21.
  • Ключнєва І. М. С. О. Локтюшев (до 60-річчя від дня трагічної загибелі) // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 93—97.
  • Бойчук М. О. История археологических исследований на Луганщине / М. О. Бойчук // Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії: матеріали Всеукр. наук. конф., Луганськ, 8–9 лют. 2001 р. — Луганськ, 2001. — С. 313—314.
  • Принь О. В. Наукове товариство на Донеччині: міфи та реалії ХХ століття / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 2013. — Вип. 24 — С. 214—221.
  • Прынь А. Реализация принципов охранной археологии в восточных округах Украинской ССР в 20-х — начале 30-х годов ХХ столетия // Верхнедонской археологический сборник. – Липецк., 2014. — Вып. 6. — С. 55—59.
  • Принь М. О. Принь О. В. Археологічні дослідження Грінченка В. А. та Локтюшева С. О. на терені будівництва української частини залізничної магістралі Москва – Донбас (1932–1933) // Праці Центру пам’яткознавства. – 2018. – Вип. 33. – С. 206–212.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.