Лоренсо Фернандес

Лоренсо Фернандес (ісп. Lorenzo Fernández, 20 травня 1900, Монтевідео 16 листопада 1973, Монтевідео) — уругвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Лоренсо Фернандес
Лоренсо Фернандес
Лоренсо Фернандес на Олімпіаді-1928
Особисті дані
Народження 20 травня 1900(1900-05-20)
  Монтевідео, Уругвай
Смерть 16 листопада 1973(1973-11-16) (73 роки)
  Монтевідео, Уругвай
Зріст 173 см
Вага 75 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1923–1924 «Атлетіко Вондерерс»  ? (?)
1924–1926 «Насьйональ»  ? (?)
1926–1928 «Капурро»? (?)
1928–1935 «Пеньяроль»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1925–1935 Уругвай 31 (4)
Тренерська діяльність**
1941–1942 «Пеньяроль»
Звання, нагороди
Нагороди
Олімпійські ігри
Золото Амстердам 1928футбол
Чемпіонати світу
Золото Уругвай 1930
Чемпіонати Південної Америки
Золото Чилі 1926
Золото Перу 1935
Срібло Перу 1927
Бронза Аргентина 1929

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за «Пеньяроль», з яким став чотириразовим чемпіоном Уругваю, а також національну збірну Уругваю. У складі збірної олімпійський чемпіон, чемпіон світу та дворазовий володар чемпіонату Південної Америки.

Клубна кар'єра

Виступав за кілька уругвайських клубів, але найбільших результатів досяг виступаючи за «Пеньяроль», до складу якого приєднався 1928 року. Лоренсо відіграв за команду з Монтевідео наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри і у 1928, 1929, 1932 та 1935 роках ставав чемпіоном Уругваю.

Виступи за збірну

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю, а вже наступного року виграв з командою чемпіонату Південної Америки 1926 року у Чилі, а на наступний рік став срібним призером чемпіонату Південної Америки 1927 року у Перу.

Згодом у складі збірної поїхав на футбольний турнір Олімпійських ігор 1928 року в Амстердамі, здобувши того року титул олімпійського чемпіона. Оскільки в той час ще не існувало чемпіонату світу з футболу, то саме на Олімпійських іграх визначалася найсильніша збірна світу. Цей тріумф в тому числі призвів до того, що історичний перший чемпіонат світу 1930 року пройшов саме в Уругваї. Там уругвайці разом з Фернандесом також здобули золоті нагороди, підтвердивши статус найсильнішої збірної світу тих років, а сам Лоренсо зіграв у всіх чотирьох іграх «мундіалю».

На континентальному ж рівні після не дуже вдалого чемпіонату Південної Америки 1929 року в Аргентині, на якому команда здобула бронзові нагороди, команда повернула собі золото на наступному чемпіонаті Південної Америки 1935 року у Перу, здобувши того року титул континентального чемпіона. Цей турнір став останнім великим трофеєм в кар'єрі Фернандеса.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 31 матч, забивши 4 голи[1].

Подальші роки

По завершенні ігрової кар'єри Лоренсо Фернандес у 1941–1942 роках тренував «Пеньяроль»[2], а потім очолював «Ліверпуль» з Монтевідео.

Помер 16 листопада 1973 року на 74-му році життя у місті Монтевідео[3].

Титули і досягнення

«Пеньяроль»: 1928, 1929, 1932, 1935
Уругвай: 1930
Уругвай: 1928
Уругвай: 1926, 1935
Уругвай: 1927, 1929
Уругвай: 1927, 1930

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.