Лошкарівський район

Лошкарівський район (до 1931 Ізлучистий єврейський національний район, у 1931—1944 Сталіндорфський єврейський національний район, в 1944—1945 Сталінський; рос. Лошкарёвский район) район СРСР, що існував у складі УРСР в 19301959 роках. Центр — колонія Ізлучиста (1930—1931), село Сталінське (1931—1945; до 1931 — Чемеринськ, у 1931—1941 — Сталіндорф[1]), село Лошкарівка (1945—1959).

Лошкарівський район
Основні дані
Країна:  СРСР, УРСР
Округа/Область: Дніпропетровська область
Утворений: 1930
Ліквідований: 1959
Населення: 32968 (1939)
Населені пункти та ради
Районний центр: Сталіндорф, Лошкарівка
Кількість сільських рад: 23
Районна влада

Створений у липні 1930 року в складі Криворізької округи з частин Криворізького, Софіївського, Нікопольського, Солонянського і Апостолівського районів як Ізлучистий район з переважаючим єврейським населенням.

Склад району

До складу району увійшли старі єврейські колонії:

До складу району увійшли 8 єврейських й 3 українські сільради з загальним населенням біля 15000 осіб, у тому числі 8600 євреїв.

Історія

3 лютого 1931 року перейменований на Сталіндорфський єврейський національний район, Чемеринськ перейменований на Сталіндорф, при цьому змінено межі району за рахунок приєднання сільрад сусідніх районів.

27 лютого 1932 року ввійшов до складу Дніпропетровської області.

З 15 листопада 1941 до 19 жовтня 1943 належав до П'ятихатського ґебіту генеральної округи Дніпропетровськ.

15 серпня 1944 року район перейменований на Сталінський, райцентр — на Сталінське; район з національного єврейського перетворений на звичайний.

16 березня 1945 року район перейменований на Лошкарівський, центр району перенесено до Лошкарівки, частково змінені межі району.

21 січня 1959 року ліквідований з приєднанням території до Апостолівського, Нікопольського, Ново-Покровського та Софіївського районів.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.