Лошкарівка (село)
Лошкарі́вка — село в Нікопольському районі Дніпропетровської області. Адміністративний центр Лошкарівської сільської ради. Населення — 1 358 мешканців.
село Лошкарівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район/міськрада | Нікопольський |
Рада | Лошкарівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA12080070190070587 |
Облікова картка | Лошкарівка |
Основні дані | |
Засноване | 1830 |
Колишня назва | Христофорово |
Населення | 1 358 |
Поштовий індекс | 53240 |
Телефонний код | +380 5662 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°56′11″ пн. ш. 34°09′11″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
86 м |
Водойми | р. Базавлук |
Відстань до обласного центру |
109 кмКарти Google |
Відстань до районного центру |
53 кмКарти Google |
Найближча залізнична станція | Лошкарівка |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Лошкарівка, вул.Центральна,15а, |
Сільський голова | Ковтун Людмила Володимирівна |
Карта | |
Лошкарівка | |
Лошкарівка | |
Мапа | |
Географія
Село Лошкарівка знаходиться на березі річки Базавлук, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Межуївка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Шевченкове. По селу протікає пересихаючий струмок з великою загатою. Поруч проходить залізниця, станція Лошкарівка за 3 км.
Назва
Село Лошкарівка отримало назву на честь місцевого поміщика Лашкарьова, і ніколи ні за якої влади не міняло назви. На території України 2 населених пункти з назвою Лошкарівка.
Історія
Село засноване в 1830 році.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Лошкарівка (Христофорово), центрі Лошкарівської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії, мешкало 506 осіб, налічувалось 63 дворових господарства, існували православна церква, школа й лавка[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 832 осіб (419 чоловічої статі та 413 — жіночої), з яких 811 — православної віри[2].
В часи радянської влади у Лошкарівці була розміщена центральна садиба колгоспу «За мир».
Археологія
В околицях Лошкарівки досліджено курганний могильник з похованнями пізніх кочівників-половців (11—12 століття).
Сучасність
У селі працює 4 сільськогосподарських підприємства. Є середня загальноосвітня школа[3], дитячий садок, амбулаторія[4], будинок культури, бібліотека.
Воїнам, що загинули при визволенні села від гітлерівських загарбників, встановлено пам'ятник.
Постаті
- Хорошун Сергій Григорович (1970—2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-61)
- Головне управління освіти Дніпропетровської ОДА
- Лошкарівська дільнична лікарня перекваліфікована в амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Газета «Вісті Придніпров'я» від 20.01.2010[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 477—478
Література
- Лошкарі́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.477-478