Луговий Олександр Михайлович

Олександр Миха́йлович Лугови́й (23 жовтня 1904(19041023), місто Вознесенськ15 жовтня 1973, місто Вознесенськ, Миколаївська область) — організатор сільського господарства Української РСР, голова колгоспу «Прогрес» Вознесенського району Миколаївської області, Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958). Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 5-го (1958—1962) скликання, а також делегатом Всесоюзного з'їзду колгоспників.

Олександр Михайлович Луговий
Народився 23 жовтня 1904(1904-10-23)
Вознесенськ
Помер 15 жовтня 1973(1973-10-15) (68 років)
Вознесенськ
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Національність українець
Діяльність політик
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР
Військове звання  Старший лейтенант
Партія КПРС
Нагороди
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Життєпис

Народився 23 жовтня 1904 року в багатодітній селянській родині у Вознесенську, заштатному місті Єлизаветградського повіту Херсонської губернії Російської імперії (тепер — місто обласного значення Миколаївської області). У родині було 8 дітей (5 синів, 3 дочки), батько помер рано і мати одна виховувала дітей. Тому Олександр Луговий, як старший, допомагав матері.

Після закінчення чотирирічної земської школи з «Похвальним листом», вступив до Миколаївського технічного училища (тепер — Національний кораблебудівний університет), з якого, після закінчення першого курсу, вибув, через відсутність коштів на навчання. Потім два роки (з 1921 по 1922 рік) провчився у Вознесенській профтехнічної школі на механічному відділенні.

Трудову діяльність розпочав в 1922 році слюсарем депо залізничної станції Вознесенськ. Потім деякий час їздив кочегаром, помічником машиніста на паровозі, а потім працював мотористом на водокачки (1-я насосна Бузького водопроводу), що належить залізничному відомству. Звідки в 1925 році був призваний до Червоної армії, на дійсну військову службу в 4-й залізничний полк м Овруч, і в 1928 році після трьох років перебування в армії повернувся в село Натягайлівку (нині район м Вознесенська) і відразу ж, зібравши ініціативну групу, організував сільгоспартіль під назвою «Прогрес». З 1929 року працював бухгалтером, членом правління колгоспу і завідувачем галузі овочівництва, одночасно був бригадиром по нафтових двигунах. Надалі його перевели в контору на посаду помічника бухгалтера, звідки він і пішов на війну в 1941 році.

З початком німецько-радянської війни в 1941 році знову призваний до лав Червоної армії. За роки війни пройшов шлях від сержанта до старшого лейтенанта. Був командиром роти, займав посаду помічника начальника штабу по стройовій частині і кадрам 432-го батальйону аеродромного забезпечення 23-го району авіаційного базування, пізніше начальником штабу батальйону аеродромного обслуговування («БАО»). Служив в першій армії Українського фронту.

Член ВКП(б) з 1944 року.

Демобілізувався наприкінці 1946 року. Повернувся у Вознесенськ, де у 1947 році був обраний голо­вою колгоспу «Прогрес», який очолював протягом 23-х років. За короткий час колгосп став передовим в районі і одним з передових колгоспів області.

За особливі заслуги в розвитку сільського господарства, впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду, досягнуті успіхи в розвитку колгоспного будівництва Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1958 йому було присвоєно звання «Героя Соціалістичної Праці», з нагородженням орденом Леніна і Золотою медаллю Героя Соціалістичної Праці. Колгосп «Прогрес» під час його керівництва неодноразово брав участь у Виставках досягнень народного господарства СРСР у Москві.

Помер 15 жовтня 1973 року. Після смерті його ім'ям названа вулиця в місті Вознесенськ.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 лютого 1958 року Луговому Олександру Михайловичу присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Також нагороджений орденами Червоної Зірки (18.05.1945), «Знак Пошани» і медалями. Нагороджений медалями «За оборону Кавказу», «За визволення Праги», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» та ін.

Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.