Лукаш Віктор Миколайович

Віктор Миколайович Лукаш (нар. 21 жовтня 1935, Харків — пом. 20 лютого 2019, Київ) — радянський та український звукорежисер, композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2018)[1], доцент, президент Київського благодійного фонду сприяння теле-, кіно-виробникам «Мегаполіс», голова Асоціації звукорежисерів кіно та ТБ Національної Спілки кінематографістів України.

Віктор Лукаш
Дата народження 21 жовтня 1935(1935-10-21)
Місце народження Харків
Дата смерті 20 лютого 2019(2019-02-20)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство УРСР→ Україна
Професія звукорежисер, композитор, педагог
Alma mater Національна музична академія України імені Петра Чайковського, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
IMDb ID 0525537
Нагороди та премії

Життєпис

Народився 21 жовтня 1935 року в Харкові в родині службовця. Закінчив Київський політехнічний інститут (1953 —1958, електроакустичний факультет), Київську консерваторію ім. Чайковського (1967, по класу фортепіано).[2]

З 1958 року працював звукорежисером Київської студії телебачення, звукорежисером вищої категорії Національної кіностудії ім. Довженка, має досвід роботи на різних студіях, зокрема на студії «Lukas Film» (США), «Мосфільм» (Росія) та ін.

Брав участь в оформленні багатьох художніх стрічок, фільмів-вистав та хронікально-документальних картин, серед яких: «Дума про кохання», «Сторінки щоденника», «І земля стрибала мені назустріч», «Мистецтво», «Одеський трамвай», «На зорі туманної юності», «Чому посміхалися зорі», «Фараони», «Безталанна», «Вовчиця», «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Лев Миколайович Ревуцький», «Обличчям до сонця», «Чую вас, чекайте», «Гвардійці хлібного поля», «Продовження подвигу», «Братерство», «Співуча Київщина», «Незвичайний рейс», «Я поспішаю на побачення» та ін.

16 вересня 2002 року була створена кафедра звукорежисури, як окремий структурний підрозділ Київського університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого — її очолив Лукаш Віктор Миколайович, як відомий фахівець звукорежисер вищої категорії Національної кіностудії імені О. П. Довженка. З того часу Віктор Миколайович Лукаш був завідувачем кафедри звукорежисури Київського університету театру, кіно і телебачення.[3]

Помер 20 лютого 2019 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі.[4]

Відомі учні

Серед учнів Віктора Миколайовича Лукаша велика кількість відомих і талановитих діячів мистецтв, зокрема: режисер, актор, та телеведучий Олександр Жеребко; звукорежисер, композитор та акторка Світлана Станіславчук та інші.[5]

Фільмографія

Звукорежисер

Композитор

Примітки
  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №11/2018. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 17 січня 2019.
  2. Виктор Лукаш. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 17 січня 2019.
  3. Кафедра звукорежисури. knutkt.com.ua. Процитовано 17 січня 2019.
  4. Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Процитовано 27 березня 2019.
  5. Александр Жеребко. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 17 січня 2019.
  6. Жменяки (1986), мова: укр. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 30 травня 2011.
  7. Годинникар і курка на сайті KINO-КОЛО
  8. Національна спілка кінематографістів України: Вечір пам'яті лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, оператора ІГОРЯ ПИСАНКА (22.04.2014)

Література
  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.96;
  • Телебачення і радіо України: Професіонали. К., 2001. — СІЮ.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.