Луц Зайлер

Луц Зайлер (нім. Lutz Seiler; нар. 8 червня 1963(19630608), Гера) — німецький письменник.

Луц Зайлер
нім. Lutz Seiler
Народився 8 червня 1963(1963-06-08)[1][2][3] (58 років)
Гера, НДР[1]
Країна  Німеччина
 НДР
Діяльність письменник, поет
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна і Університет Мартіна Лютера
Мова творів німецька[4]
Жанр поезія, оповідання і роман
Членство Берлінська академія мистецтв, Академія наук і літератури в Майнці, Саксонська академія мистецтвd, Німецька академія мови і поезії і Баварська академія витончених мистецтвd
Нагороди

Rainer-Malkowski-Preisd (2012)

премія Інгеборг Бахманнd (2007)

Christian-Wagner-Preisd (2012)

Німецька книжкова премія (2014)

Kranichsteiner Literaturpreisd (1999)

літературна премія міста Бременаd (2004)

Marie Luise Kaschnitz Prized (2015)

Anna Seghers-Preisd (2002)

Preis der SWR-Bestenlisted (2005)

Ernst-Meister-Preis für Lyrikd (2003)

Literaturförderpreis des Landes Brandenburgd (1993)

Thüringer Literaturpreisd (2017)

Deutscher Erzählerpreisd (2010)

Fontane Prize of the City of Neuruppind (2010)

Премія Уве Йонсона (2014)

Leipzig Book Fair Prize/Fictiond (2020)

Q1258543? (2000)

Q1921106? (2000)

 Луц Зайлер у Вікісховищі

Біографія

Рідне село Зайлера Кульміч було знесене у зв'язку з розробкою уранового рудника східно-німецько-радянським підприємством «Вісмут». Родина спершу переїхала в Корбусен, а потім у Геру. Саме тут, у східно-тюрінгській Гері і виріс Луц Зайлер. Отримав спеціальну будівельну освіту, потім працював муляром і теслею. Під час служби в Національній народній армії зацікавився літературою і став писати вірші[5]. По тому вивчав германістику в Галле і Берліні. У 1993—1998 роках виступив одним з видавців літературного журналу «Moosbrand».

З 1997 року завідує літературною програмою в Домі Петера Гугеля у Міхендорфі. З 2005 року є членом німецького ПЕН-клубу, з 2007 року є членом Майнцської академії наук і літератури, а з 2010 року — Баварської академії витончених мистецтв.

2007 року Луц Зайлер був удостоєний премії Інгеборг Бахман за своє оповідання «Турксиб». Збірка оповідань Зайлера «Терези часу» («Die Zeitwaage») була номінована на премію Лейпцизької книжкової ярмарки. 2011 року був обраний членом Німецької академії мови і поезії.

2014 року вийшов друком його дебютний роман «Крузо», який був відзначений Німецькою книжковою премією. Роман перекладено на 22 мови, неодноразово адаптований для театральних постановок та для фільму німецькою медіакомпанією «UFA». У 2020 році Зайлер отримав Премію Лейпцизького книжкового ярмарку в категорії «Белетристика» за роман «Зірка 111».[6]

Твори
  • Торкнутися — відчути / «Berührt — geführt. Gedichte», Chemnitz 1995.
  • «Pech & Blende. Gedichte», Suhrkamp Verlag, Frankfurt am Main 2000.
  • Батьківщини / «Heimaten», Göttingen 2001.
  • Шлях Губертуса / «Hubertusweg. Drei Gedichte», Warmbronn 2001.
  • Сорок кілометрів ночі / «Vierzig Kilometer Nacht. Gedichte», Suhrkamp Verlag, Frankfurt am Main 2003.
  • У неділю я думав про Бога / «Sonntags dachte ich an Gott. Aufsätze», Suhrkamp Verlag, Frankfurt am Main 2004.
  • Виклик / «Die Anrufung. Essay und vier Gedichte», Warmbronn 2005.
  • Турксиб. Два оповідання / «Turksib. Zwei Erzählungen», Suhrkamp Verlag, Frankfurt am Main 2008.
  • Терези часу / «Die Zeitwaage. Erzählungen», Suhrkamp Verlag, Frankfurt am Main 2009. ISBN 978-3-518-42115-4
  • «im felderlatein. Gedichte», Suhrkamp Verlag, Berlin 2010. ISBN 978-3-518-42169-7
  • Крузо / «Kruso. Roman», Suhrkamp Verlag, Berlin 2014. ISBN 978-3-518-42447-6
  • Римський сезон. Два есе / Die römische Saison. Zwei Essays, mit Zeichnungen von Max P. Häring, Topalian & Milani Verlag, Ulm 2016, ISBN 978-3-946423-03-4.
  • На мисі Доброго вечора / Am Kap des guten Abends. Acht Bildgeschichten, Insel Verlag, Berlin 2018, ISBN 978-3-458-19455-2.
  •  Зірка 111 / Stern 111, Roman. Suhrkamp Verlag, Berlin 2020, ISBN 978-3-518-42925-9.

Література
  • Sibylle Cramer: Die spielerische Leichtigkeit der Verknüpfung weitgespannter Stoffe, eine Sprache, die weit hinausgreift über die Semantik unserer Wörterbücher. Laudatio zum Christoph-Wagner-Preis 2012 für Lutz Seiler. In: Warmbronner Schriften, Heft 26, hrsg. von Axel Kuhn im Verlag Ulrich Keicher, Warmbronn 2012.
  • Sebastian Kleinschmidt: Im Osten der Länder. Über Lutz Seiler. In: Sinn und Form, Heft 6, 2014, S. 841ff. ISBN 978-3-943297-20-1
  • Lothar Müller: Nachhut im Frühlicht. Laudatio auf Lutz Seiler zur Verleihung des Marie-Luiese-Kaschnitz-Preises 2015. http://web.ev-akademie-tutzing.de/cms/fileadmin/content/Die%20Akademie/Aktuelles/pdf/Laudatio-Mueller-2.pdf
  • Georg Brosche: Narrative der Männlichkeit(en) in Lutz Seilers Roman «Kruso», Universität Greifswald 2015.
  • Christiane Baumann: Transformationsprozesse I. Der Roman «Kruso» von Lutz Seiler auf der Bühne, in: Studia Niemcoznawcze, Warschau 2016.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #120651106 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Берлінська академія мистецтв — 1696.
  3. Kritisches Lexikon der Gegenwartsliteratur
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. Elmar Krekeler (15 липня 2007). Lutz Seiler ist der Dichter der Töne. Welt Online.
  6. Preisträger 2020. 12 березня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.