Гера (місто)

Гера лежить на висоті від 180 метрів (рівень річки Вайсе-Ельстер) до 354 метрів (південно-східна околиця міста, Гера-Фалька) над рівнем моря. За середнє значення зазвичай приймають 205 метрів, висоту над рівнем моря ринкової площі.

У Гері знаходиться найбільший серед усіх міст Тюрингії лісовий масив, що розташований у межах міста, під назвою Міський ліс Гери (нім. Geraer Stadtwald). Розташований він на західному кордоні міста. На північно-західному кордоні міста знаходиться інший лісовий масив Zeitzer Wald, що відноситься до федеральної землі Саксонія-Ангальт, розташованій на північний схід від міста.

Назва «Гера», найімовірніше, спочатку відносилася до частини долини річки Елстер, у якій пізніше розташувалося місто. Швидше за все, назва виникла в епоху до Великого переселення народів, і слов'янські племена, що населяли регіон у 8 столітті, використовували цю назву. Перша згадка Гери у письмових джерелах відноситься до 995 року. У 999 році імператор Оттон III передав «провінцію» Гера Кведлінбургскому абатству, а абатство в 1209 році передало протекторат фогтам Вайди, які служили адміністраторами області. Поселення розташовувалося на місці нинішнього міського центру. У 13 столітті Гера отримала статус міста. Спершу місто росло поволі. 1450 року в ході Саксонської братської війни (див. Альтенбургское поділ) Гера була практично повністю знищена. У результаті успадкування протягом наступних століть, Гера стала частиною володінь династії Рейсс.

У 1806 році, у ході Війни четвертої коаліції, Наполеон розмістив свій штаб у Гері. Звідси 12 жовтня 1806 французький імператор послав свого образливого листа королю Фрідріху Вільгельму III, що призвело до початку війни, яка закінчилася нищівною поразкою Пруссії в битві при Єні кілька днів по тому.

Вілла Шуленбурга

З 1848 по 1918 рік Гера була столицею князівства Рейсс молодшої лінії. У ході промислової революції середини 19 століття (зростання текстильного виробництва) відбулося значне зростання міста. Безліч особняків того періоду залишаються свідченням багатства містян, наприклад, будинок Шуленбурга, побудований бельгійським архітектором Анрі Ван де Вельде. Місто також стало залізничним центром, де сходяться поїзда різних напрямків.

У 1920 році місто стало частиною Тюрингії.

1945 року бомбардуваннями були знищені кілька частин міста.

Місто стало частиною новоствореного округу Гера (нім. Bezirk Gera) у 1952 році, увійшовши до складу НДР (Східна Німеччина). Після об'єднання Німеччини у 1990 році Гера стала частиною федеральної землю Тюрингія — одним із трьох основних центрів (нім. Oberzentren) поряд з Єною і Ерфуртом.

На 2009 рік основними підприємствами Гери є:

• Приватна клініка SRH Waldklinikum
• Машинобудівне підприємство Dagro Gera GmbH
• Комунікації DTKS GmbH, Deutsche Telekom AG
• Замки Schloßsicherungen Gera GmbH
• Оптика POG Präzisionsoptik Gera GmbH
• Електричне обладнання Electronicon Kondensatoren GmbH
• Маргарин Othüna
• Виробництво компресорів Kompressorenwerk Kaeser
• Прецизійний інструмент SMK-Präzisionsmechanik
• Дочірнє підприємство конструкторської фірми Max Bögl

Інтернет-сервіс провайдер D+S Europe має сервіс-центр у Гері з кількома сотнями службовців, а також фірма Rittal (інформаційний технології) у 2009 році перемістилася з Бад-Кестріца у Геру.

Деякі галузі виробництва втратили своє значення після 1990 року. Сектори економіки, більше не існують або сильно скоротилися — виготовлення інструментів (Volkseigener Betrieb Wema Union), текстильна промисловість (VEB Modedruck), верстати для текстильної промисловості (VEB Textima), електрообладнання (VEB Elektronik Gera). Також до 1990 року в Гері була пивоварня і відділення VEB Carl Zeiss Jena. Важливою частиною промисловості був видобуток уранової руди біля Роннебурга (SDAG Wismut).

Населення округу Східна Тюрингія — Гера на в 2009 році становило 450 000 чоловік. Гера — регіональний центр торгівлі. У 2003 році в Гері було три основних торгових центру: Gera-Arcaden, Amthor-Passage і Elster-Forum.

Третє за величиною місто Тюрингії, Гера займає 7-е місце з безробіття. Рівень безробіття знизився з 15,4 % у червні 2007 року до 14,9 % в березні 2009.

У 2007 році Гера поряд з Роннебургом була місцем проведення рослинницького фестивалю Бундесгартеншау (нім. Bundesgartenschau).

Ратуша в історичному центрі Гери

Гера включає в себе 40 різних громад, об'єднаних у 12 муніципальних округів[15]:

1. Міський центр
2. Дебшвіц (Debschwitz)
3. Гера-Схід
4. Гера-Північ/Гера Лангенберг (Gera-Langenberg)
5. Біблах (Bieblach)-Схід
6. Біблах/Тінц (Bieblach/Tinz)
7. Унтермхаус (Untermhaus)
8. Гера-Західні передмістя
9. Гера-Південь/Фалька (Falka)
10. Люса-Лауне (Lusan-Laune)
11. Люса-Центр
12. Люса-Брюте (Lusan-Brüte)

Будинок Отто Дікса

Музей декоративно-прикладного мистецтва

• Ратуша (1576 р.)
• Ринкова площа з фонтаном
• Міська аптека
• Театр (1902 р.)
• Вілла Шулебург (архітектор — Анрі Ван де Вельде)
• Неоготична церква св. Іоанна
• Церква св. Сальватора епохи бароко (інтер'єр у стилі Ар нуво)[16]
• Пізньоготична церква св. Марії
• Пізньоготична церква св. Трійці
• Пивний льох («Geraer Höhler»)
• Зоопарк (1973 р.)

На сході міста розташована злітно-посадкова смуга Гера-Леймніц (нім. Gera-Leumnitz). Найближчий регіональний аеропорт — Лейпциг-Альтенбург (відстань близько 40 км). Найближчий міжнародний аеропорт Лейпциг-Галле розташований за 90 км на північ від міста.

Див. також Список міст-побратимів Міста-побратими Гери:

• Ернст Юліус Заупе (1809—1871) — німецький літературознавець.
• Генріх Густав Бек (1857—1933), міністр-президент Саксонії у 1914—1918 роках
• Отто Дікс (1891—1969), художник
• Рудольф Пауль (1893—1978), президент Тюрингії в 1945—1947 роках
• Карл Вішки (1925—2005), художник
• Георг Бушнер, (1925—2007), головний тренер національної збірної Східної Німеччини
• Макс Франкель (нар. 1930 р.), головний редактор New York Times у 1986—1994 роках
• Хельга Кенігсдорф (нар. 1938 р.), математик і письменник
• Марліз Гер (нар. 1958 р.), атлет
• Тіло Саррацин (нар. 1945 р.), політик, СДПН
• Олаф Людвіг (нар. 1960 р.), велогонщик-шосейник
• Вольфганг Тіфензеє (нар. 1955 р.), політик
• Хайке Дрекслер (нар. 1964 р.), легкоатлетка
• Єнц Хеппнер (нар. 1964 р.), велогонщик

• Gera — Geschichte der Stadt in Wort und Bild, Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1987, ISBN 3-326-00225-4
• Klaus Brodale/ Heidrun Friedemann: Das war das 20. Jahrhundert in Gera, Wartberg Verlag, Gudensberg-Gleichen 2002, ISBN 3-8313-1273-7
• Otto Dix: Warum ich nicht wieder zurückkommen werde. München 1962
• «Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte» Band II Mitteldeutschland — Im Auftrag der Konferenz der landesgeschichtlichen Kommissionen Deutschlands mit der Unterstützung des Deutschen Gemeindetages, hrsg. von Erich Keyser, Stuttgart, 1941 alle Bände dieser Auflage sind vergriffen

• Ґера // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Офіційний сайт
• Інформація про райони міста
• Сайт BUGA 2007 в Гері та Роннебурге
• Гера у картинках Bundesgartenschau 2007