Лучанське (заказник)

Ландшафтний заказник
місцевого значення
«Лучанське»
48°58′26″ пн. ш. 28°40′35″ сх. д.
Розташування:  Україна
Вінницька область,
Немирівський район,
Канава і Стрільчинці
Найближче місто: Немирів
Площа: 82 га
Заснований: 1984 р.
Керівна
організація:
ДП «Іллінецький ДЛГ», Немирівське лісництво
Країна  Україна

 Лучанське у Вікісховищі

Короткий опис

Луча́нське ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Вінницької області.

Розташований у межах Немирівського району Вінницької області, між селами Канава і Стрільчинці.

Площа 82 га. Оголошений відповідно до Рішення Вінницького облвиконкому від 29.08.1984 року № 371. Перебуває у віданні ДП «Іллінецький ДЛГ» (Немирівське л-во, кв. 131, 132).

Статус надано для збереження ділянки мальовничого ландшафту на схилах берега річки Південний Буг з виходами на поверхню гірських порід та цінними лісовими насадженнями природного та штучного походження віком близько 100 років.

Фізико-географічна характеристика

За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Вінницько-Дашівського району області Подільського Побужжя Дністровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Характерною для цієї ділянки є хвиляста, з ярами і балками лесова височина з сірими і темно-сірими опідзоленими ґрунтами. З геоморфологічної точки зору територія заказника є підвищеною, сильнорозчленованою лесовою акумулятивною рівниною позальодовикової області.

Клімат території помірно континентальний. Для нього характерне тривале, нежарке літо і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -6...-6,5°C, липня +19,5...+19°C. Річна кількість опадів складає 500-525 мм.

Характеристика рослинного покриву

За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції, Вінницького (Центральноподільського округу). Територія заказника репрезентативно відображає ландшафти лівого берега річки Південний Буг з оголенням корінних граніто-гнейсів. Територія заказника нахилена з півночі на південь і вкрита дубово-грабовими і дубовими лісами.

В рослинному покриві переважають типові для Поділля грабово-дубові ліси волосистоосокові і яглицеві. Менші площі займають дубові ліси татраськокленово-конвалієві і татарськокленово-зірочникові, занесені до Зеленої книги України.

Джерела

  • Физико-географическое районирование Украинской ССР. — Киев: Изд-во Киевского ун-та, 1968. — 683 с.: рис., табл. — Библиогр.: с. 670—680.
  • Барбарич А. І. (відп.ред.) Геоботанічне районування Української РСР. Київ: Наукова думка, 1977. — 304 с.
  • Заповідні об'єкти Вінниччини. — Вінниця: Велес, 2005. — 104 с.+ 28 с. іл.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.