Лучицька Анжеліна Болеславівна

Анжелі́на Болесла́вівна Лучи́цька (Лучицька-Назарова; нар. 10 (23) серпня 1900(19000823), Баку — пом. 1 вересня 1987, Чернігів) — українська театральна акторка, заслужена артистка УРСР (1949).

Лучицька Анжеліна Болеславівна
Народилася 10 (23) серпня 1900
Баку, Російська імперія
Померла 1 вересня 1987(1987-09-01) (87 років)
Чернігів, Українська РСР, СРСР
Діяльність акторка
Заклад Ніжинський український драматичний театр імені Михайла Коцюбинського і Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка
Батько Оршанов-Лучицький Болеслав Людвикович
Родичі Лучицька Катерина Людвиківна і Лучицький-Данченко Владислав Людвикович
Брати, сестри Лучицький Борис Болеславович
Нагороди

Життєпис

В дитинстві Ганна (Анжеліна) навчалась у Слов'янську в пансіоні мадам Гарве.[1]

Сценічну діяльність розпочала в театральній трупі свого бать­ка — Болеслава Оршанова-Лучинського.

1920-х років виступала в Ічні, Тростянці, Бурині.

1938—1959 — актриса Ніжинського українського музично-драматичного театру ім. М. Коцюбинського. Була співзасновницею цього театру разом із братом Б. Лучинським і чоловіком Ю. Назаровим.

В роки Другої світової війни виступала перед військовими у шпиталях, на вокзалах, перед трудовими колективами.

1959—1963 — актриса Чернігівського українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.

Ролі
  • Анна («Украдене щастя» І. Франка)
  • Баронеса («Княжна Вікторія» Я. Мамонтова)
  • Ганна Петрівна, Проня Прокопівна («Не судилось», «За двома зайцями» М. Старицького)
  • Джессі («Російське питання» К. Симонова)
  • Кручиніна («Без вини винні» О. Островського)
  • Леокардія Львівна («Дочка прокурора» Ю. Яновського)
  • Ліда, Наталія Ковшик («Платон Кречет», «Калиновий гай» О. Корнійчука)
  • Любов Ярова («Любов Ярова» К. Треньова)
  • Наталя («Лимерівна» Панаса Мирного)
  • Онисія («Влада темряви» Л. Толстого)
  • Софія («Останні» М. Горького)
  • Фрау Мільх («Під Золотим орлом» Я. Галана)

Родина

Батько — Оршанов-Лучицький Болеслав Людвикович, актор і режисер. Дід — Лучицький Людвик Тимофійович, антрепренер. Тітка — Лучицька Катерина Людвиківна, актриса. Брат — Лучицький Борис Болеславович, актор і режисер, народний артист УРСР. Дядько — Лучицький-Данченко Владислав Людвикович, актор і режисер. Чоловіки: Юрій Володимирович Назаров (співзасновник Ніжинського театру) і Тось Володимир Федотович (директор Чернігівського театру). Син — Володимир Юрійович Назаров.[2]

Примітки
  1. Онищенко Н. Лучицькі. Талан. Ролі і долі однієї української театральної династії // Наш український дім. Науково-популярний часопис для вчителів України та діаспори. — С. 86
  2. Ролі і долі однієї української театральної династії

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.