Лучо Фульчі

Лу́чо Фу́льчі (італ. Lucio Fulci; 17 червня 1927 13 березня 1996) італійський сценарист, кінорежисер. Відомий за своїми стрічками жанрів джалло, вестерн і комедія.

Лучо Фульчі
італ. Lucio Fulci
Лучо Фульчі (праворуч)
Ім'я при народженні Lucio Fulci
Дата народження 17 червня 1927(1927-06-17)[1][2][…]
Місце народження Рим, Італія
Дата смерті 13 березня 1996(1996-03-13)
Місце смерті
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Професія кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, актор, письменник, поет-пісняр
IMDb ID 0002086
luciofulci.fr
Лучо Фульчі у Вікісховищі

Біографія

Народився 17 липня 1927 року в Римі.  

Вивчав медицину і одночасно працював художнім критиком. І ось одного разу «я їхав додому на поїзді і побачив у людини, що сидить навпроти мене газету, де говорилося, що Experimental Film Studios буде відкрита знову. І я вирішив піти туди і Лукіно Вісконті перевірив і прийняв мене в цю студію…». В Експериментальному Центрі Кіно Фульчі навчався у таких викладачів, як Мікеланджело Антоніоні і Лукіно Вісконті. По закінченні отримав диплом сценариста.

Спочатку працював документалістом разом з Карлетто Романо, пізніше був помічником режисерів Макса Офюльса і Марселя Л'Ерб'є. Згодом режисер став спеціалізуватися на комедіях і працював з режисером Стено і актором Тото, разом з яким в 1959 році він зняв свій перший фільм «Злодії». Після цього Фульчі продовжував знімати комедії до 1966 року, коли вийшов його фільм «Час зведення порахунків», вестерн з Франко Неро в головній ролі. За словами Фульчі, він не збирався бути режисером, але для того, щоб прогодувати сім'ю після одруження, почав знімати фільми.  

У жанр жахів Лучо Фульчі прийшов в 1969 році, коли зняв дві стрічки «Одна на інший» і «Беатріче Ченчі». Пізніше Лучіо Фульчі зізнається, що саме «Беатріче Ченчі» справив великий вплив на його подальшу творчість і назве його своїм найкращим творінням.  

У 1979 році Фульчі знімає свій найзнаменитіший фільм — «Зомбі». Спочатку продюсери хотіли, щоб режисером виступив знаменитий Енцо Г. Кастелларі, автор кримінальних драм, вестернів і пост-апокаліптичних фільмів. Але він зам'явся, а Фульчі швидко зметикував, що на цьому можна добре заробити, так як зомбі-фільми були дуже популярні наприкінці 1970-х — початку 1980-х, багато в чому завдяки супер-успішному епосу Джорджа А. Ромеро «Світанок мертвих». Бюджет фільму був крихітним, але завдяки наполегливості і таланту його творців «Зомбі» вийшли нічим не гірше ромеровських. Але не обійшлося і без заминок. Справа в тому, що роком раніше, тобто в 1978-му, Даріо Ардженто випустив свою версію «Світанку мертвих» в Європі. І називалася вона «Зомбі». Тоді Фульчі, втомлений від «витівок» молодого маестро, перейменував свій фільм в «Зомбі-II». Це стало джерелом неймовірної плутанини серед фанатів, так як в США фільм вийшов під назвою «Зомбі». Фільм Фульчі дуже близький по духу фільму Ромеро, тому «Зомбі-II» можна назвати передісторією «Світанку мертвих». Стрічка з шаленим успіхом пройшла по екранах всього світу і породила велику кількість наслідувань і продовжень. Але, тим не менш, через велику кількість жорстокості і крові, фільм у багатьох країнах був заборонений до показу.  

Свій інтерес до показу сцен насильства крупним планом Фульчі також втілив у фільмах «Місто живих мерців», «Сьомі брами пекла», «Будинок на краю цвинтаря», «Нью-йоркський різник». Ці та інші фільми також часто зазнавали цензури або зовсім заборонялися.   У другій половині 1980-х у Фульчі почалися проблеми з особистим життям і здоров'ям — від нього йде чергова дружина, він страждає від цукрового діабету. До 1991 року Фульчі зняв кілька менш успішних фільмів два з яких так і не вийшли в ефір серіалу — «Милий будинок жахів» і «Дім годин».  В останні роки свого життя режисер працював над новим проектом «Восковий дім», але раптова смерть від діабету 13 травня 1996 не дозволила завершити розпочате. Після його смерті фільм завершили Даріо Ардженто і Серджо Стівалетті, назвавши його «Воскова маска».  

Лучо Фульчі зробив великий внесок у розвиток італійської, та й світової школи жахів. Він створив безліч шедеврів, які стали культовими для фанатів хоррора. Як і Альфред Гічкок, Лучіо любив виконувати другорядні ролі у своїх фільмах. Іноді його персонажам не знаходилося імені, відповідно і його ім'я у титрах не значилося. Але сам маестро так і не знайшов справжньої популярності, і в наші дні його знають тільки вузькі кола любителів фільмів жахів, хоча режисер зняв чимало хороших картин, що не мають ніякого cтосунку до страхіть.

Фільмографія

Художні фільми

Сценарист

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.