Луїза Альбертіна Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська

Народилась 21 липня 1748 року у Пльоні. Була п'ятою дитиною та четвертою донькою в родині герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльону Фредеріка Карла та його дружини Крістіни Армгард фон Ревентлов[1]. Мала старших сестер Софію Крістіну, Фредеріку Софію та Шарлотту Амалію. Брат помер в ранньому віці до її народження.

Луїза Альбертіна (крайня справа) у колі родини на портреті Й. Г. Тішбейна-старшого, 1759

Пльон був маленьким суб-герцогством і не мав незалежності, існуючи в рамках державної структури герцогств Шлезвіг і Гольштейн. Фредерік Карл, не маючи нащадків чоловічої статі, уклав у 1754 році угоду з данським королем, згідно з якою Пльон після його смерті має бути об'єднано з королівською частиною Гольштейна. Дана угода списала борг герцога і надала йому необмежений кредит від данського короля[2].

Сімейство мешкало у Пльонському замку, який голова родини розширив та прикрасив інтер'єри у стилі рококо. Літньою резиденцією слугував замок у Травенталі, навколо якого був розбитий великий сад.[3] Мали також маєтки у Райнфельді та Ретвіші.

У віці 13 років Луїза Альбертіна втратила батька. Пльонське герцогство відійшло данській короні.[4] Родині було дозволене пожиттєве проживання у Пльонському замку. Старша з сестер померла ще у 1657 році, Шарлотта Амалія у травні 1762 року вийшла заміж за родича з Ольденбурзької династії. Принцеса залишилася із матір'ю, яка більше не одружувалася, та сестрою Фредерікою Софією.

Портрет Фрідріха Альбрехта

У віці 14 років стала дружиною 27-річного спадкоємного принца Ангальт-Бернбургу Фрідріха Альбрехта, єдиного сина князя Віктора II Фрідріха. Весілля пройшло 4 червня 1763 в Аугустенбурзі. Наречений отримав добру освіту, отриману під час тривалих подорожей, і з 1761 року перебував на данській військовій службі, очолюючи з 1762 року королівську гвардію.[5] Подружжя створило власний двір у містечку Балленштедт, який Фрідріх Альбрехт прикрасив на свій смак[6].

У травні 1865 року чоловік Луїзи Альбертіни став правлячим князем, а сама вона — княгинею-консортом. Змінювати резиденцію не стали, залишившись у Балленштедті. Правителя змальовували як одного з найсправедливіших, доброзичливіших та найактивніших володарів того часу.[6]

Наприкінці наступного року княгиня завагітніла і у серпні 1767 року народила первістка. Всього у подружжя було двоє дітей:

• Алексіус Фрідріх Крістіан (1767—1834) — князь Ангальт-Бернбургу у 1796—1834 роках, був тричі одруженим, мав четверо дітей від першого шлюбу;
• Пауліна Крістіна Вільгельміна (1769—1820) — дружина князя Ліппе Леопольда I, мала трьох дітей[7].

За кілька днів після народження доньки, Луїза Альбертіна померла від кору. Її поховали у крипті замкової церкви Святого Егідія у Бернбурзі. Наразі місце її останнього спочинку знаходиться на першому рівні крипти[8].

Фрідріх Альбрехт більше не одружувався, проте мав позашлюбну доньку від коханки[9].