Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька (1756—1808)

Луїза народилась 9 березня 1756 року у Штадтроді в родині принца Саксен-Гота-Альтенбурзького Йоганна Августа та його дружини Луїзи Ройсс цу Шляйц. Старші брати народились мертвими, і дівчинка мала лише старшу сестру Августу. Батько помер, коли Луїзі було одинадцять років.

Катерина II розглядала Луїзу як можливу наречену для свого сина Павла Петровича. Із трьох кандидатур саксен-альтенбурзька принцеса мала найбільші шанси, враховуючи подвійне родичання з імператрицею. Однак, Луїза категорично відмовилася переходити у православну віру.

Фрідріх Франц I

У 19 років вона вийшла заміж за спадкоємця мекленбург-шверінського престолу Фрідріха Франца, свого однолітка. Весілля відбулося 1 червня 1775 у замку Фріденштайн в Готі. Союз виявився вдалим. У подружжя народилося шестеро живих дітей:

• Фрідріх Людвіг (1778—1819) — наслідний принц Мекленбург-Шверіна, був тричі одружений, мав п'ятеро дітей;
• Луїза Шарлотта (1779—1801) — дружина герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Августа, мали єдину доньку;
• Густав Вільгельм (1784—1840) — помер неодруженим та бездітним;
• Карл Август (1781—1851) — канонік у Любеку, генерал-лейтенант російської армії;
• Шарлотта Фредеріка (1782—1833) — дружина принца Данії та Норвегії Крістіана, мала двох синів;
• Адольф Фрідріх (1785—1821) — помер неодруженим, дітей не мав.

У 1785 Фрідріх Франц успадкував герцогство Мекленбург-Шверінське. У 1803 він придбав у шведів місто Вісмар.[1]

Під час Наполеонівських війон Мекленбург-Шверін залишалася нейтральною державою, доки у грудні 1806 французькі війська не окупували територію країни. 8 січня 1807 герцог з усією родиною вирушив до Альтони під захист датчан. Повернутися вдалося лише за півроку, після Тільзитський миру, завдяки заступництву Олександра I, за умови вступу країни до Рейнського союзу.

1 січня 1808 Луїза померла у Людвіґслусті. Поховали її у спеціально збудованому мавзолеї Луїзи, спеціально збудованому за Людвіґслустським палацом.

За три місяці країна вступила до Рейнського союзу. Фрідріх Франц більше не одружувався.

• А. Данилова. Невесты великого князя цесаревича Павла Петровича // Русские императоры, немецкие принцессы. Династические связи, человеческие судьбы. — М.: Изографус, ЭКСМО-Пресс, 2002. — С. 136—145. — 320 с. — 8000 экз. — ISBN 5-94661-004-Х
• Johann Samuel Ersch: Allgemeine Encyclopädie der Wissenschaften und Künste, 1. Sektion, Fünfzigster Teil, Leipzig, 1849, S. 42

• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Луїзи Саксен-Гота-Альтенбурзької (англ.)