Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька (1756—1808)

Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька (нім. Luise von Saxe-Gotha-Altenburg), (нар. 9 березня 1756 пом. 1 січня 1808) — принцеса Саксен-Гота-Альтенбургу, донька принца Саксен-Гота-Альтенбурзького Йоганна Августа та Луїзи Ройсс цу Шляйц, дружина герцога Мекленбург-Шверіна Фрідріха Франца I.

Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька
Luise von Saxe-Gotha-Altenburg
Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька
Портрет Луїзи пензля Й. Ф. Малькоте
5-а герцогиня Мекленбург-Шверіна
Початок правління: 24 квітня 1785
Кінець правління: 1 січня 1808

Попередник: Луїза Фредеріка Вюртемберзька
Наступник: Александріна Пруська
(як велика герцогиня)

Дата народження: 9 березня 1756(1756-03-09)
Місце народження: Рода, Саксен-Гота-Альтенбург, Священна Римська імперія
Дата смерті: 1 січня 1808(1808-01-01) (51 рік)
Місце смерті: Людвігслюст, Мекленбург-Шверін
Чоловік: Фрідріх Франц I
Діти: Фрідріх Людвіг, Луїза Шарлотта, Густав Вільгельм, Карл Август, Шарлотта Фредеріка, Адольф Фрідріх
Династія: Саксен-Гота-Альтенбурги, Веттіни
Батько: Йоганн Август Саксен-Гота-Альтенбурзький
Мати: Луїза Ройсс цу Шляйц

Біографія

Луїза народилась 9 березня 1756 року у Штадтроді в родині принца Саксен-Гота-Альтенбурзького Йоганна Августа та його дружини Луїзи Ройсс цу Шляйц. Старші брати народились мертвими, і дівчинка мала лише старшу сестру Августу. Батько помер, коли Луїзі було одинадцять років.

Катерина II розглядала Луїзу як можливу наречену для свого сина Павла Петровича. Із трьох кандидатур саксен-альтенбурзька принцеса мала найбільші шанси, враховуючи подвійне родичання з імператрицею. Однак, Луїза категорично відмовилася переходити у православну віру.

Фрідріх Франц I

У 19 років вона вийшла заміж за спадкоємця мекленбург-шверінського престолу Фрідріха Франца, свого однолітка. Весілля відбулося 1 червня 1775 у замку Фріденштайн в Готі. Союз виявився вдалим. У подружжя народилося шестеро живих дітей:

  • Фрідріх Людвіг (17781819) — наслідний принц Мекленбург-Шверіна, був тричі одружений, мав п'ятеро дітей;
  • Луїза Шарлотта (17791801) — дружина герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Августа, мали єдину доньку;
  • Густав Вільгельм (17841840) — помер неодруженим та бездітним;
  • Карл Август (17811851) — канонік у Любеку, генерал-лейтенант російської армії;
  • Шарлотта Фредеріка (17821833) — дружина принца Данії та Норвегії Крістіана, мала двох синів;
  • Адольф Фрідріх (17851821) — помер неодруженим, дітей не мав.

У 1785 Фрідріх Франц успадкував герцогство Мекленбург-Шверінське. У 1803 він придбав у шведів місто Вісмар.[1]

Під час Наполеонівських війон Мекленбург-Шверін залишалася нейтральною державою, доки у грудні 1806 французькі війська не окупували територію країни. 8 січня 1807 герцог з усією родиною вирушив до Альтони під захист датчан. Повернутися вдалося лише за півроку, після Тільзитський миру, завдяки заступництву Олександра I, за умови вступу країни до Рейнського союзу.

1 січня 1808 Луїза померла у Людвіґслусті. Поховали її у спеціально збудованому мавзолеї Луїзи, спеціально збудованому за Людвіґслустським палацом.

За три місяці країна вступила до Рейнського союзу. Фрідріх Франц більше не одружувався.

Генеалогія

Фрідріх I
 
Магдалена Сибілла Саксен-Вайссенфельська
 
Карл Ангальт-Цербстський
 
Софія Саксен-Вайссенфельська
 
Генріх XI Ройсс цу Шляйц
 
Йоганна Доротея Таттенбах-Ґайлсдорф
 
Еучаріус Казимир Льовенштайн-Вертхайм-Вірнебурзький
 
Юліана Доротея Лімпург-Ґайлдорф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх II
 
 
 
 
 
Магдалена Августа Ангальт-Цербстська
 
 
 
 
 
Генріх I Ройсс цу Шляйц
 
 
 
 
 
Юліана Доротея Льовенштайн-Вертхайм-Вірнебурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Август Саксен-Гота-Альтенбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Ройсс цу Шляйц
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. З правом зворотнього викупу через 100 років.

Література

  • А. Данилова. Невесты великого князя цесаревича Павла Петровича // Русские императоры, немецкие принцессы. Династические связи, человеческие судьбы. — М.: Изографус, ЭКСМО-Пресс, 2002. — С. 136—145. — 320 с. — 8000 экз. — ISBN 5-94661-004-Х
  • Johann Samuel Ersch: Allgemeine Encyclopädie der Wissenschaften und Künste, 1. Sektion, Fünfzigster Teil, Leipzig, 1849, S. 42

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.