Вісмар
Ві́смар (нім. Wismar) — місто в Німеччині, місто земельного підпорядкування, Ганзейське місто, розташоване в землі Мекленбург-Передня Померанія. Районний центр району Північно-Західний Мекленбург.
| Історичні центри Штральзунда і Вісмара | |
|---|---|
| Historic Centres of Stralsund and Wismar [3] | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 53°53′33″ пн. ш. 11°27′54″ сх. д. | |
| Країна |
 Німеччина |
| Тип | Культурний |
| Критерії | ii, iv |
| Об'єкт № | 1067 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2002 (26 сесія) |
|
| |
 | |
 Вісмар у Вікісховищі | |
| Вісмар Wismar | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Wismarer Wasserkunst | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 54°05′ пн. ш. 12°08′ сх. д. | |||||
| Країна |
Німеччина | ||||
| Адмінодиниця | Північно-Західний Мекленбург | ||||
| Столиця для | Північно-Західний Мекленбург (rural district of Mecklenburg-Vorpommern) | ||||
| Засновано | 13 століття | ||||
| Площа | 41,36 км² | ||||
| Населення | 42 963 | ||||
| Висота НРМ | 13 м | ||||
| Міста-побратими | Кале (1966)[1], Ольборг (1961)[1], Любек (1987)[1], Кемі (1959)[1], комуна Кальмар (15 червня 2002)[1][2], Поградец (2019)[1] | ||||
| Телефонний код |
23952, 23966, 23968, 23970 | ||||
| Номери автомобілів | HWI і WIS | ||||
| GeoNames | 7602561 | ||||
| OSM | r62599 ·R | ||||
| Поштові індекси | 23966, 23970 і 23952 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Роземарі Вількен | ||||
| Вебсайт | www.Wismar.de | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
|
Вісмар у Вікісховищі | |||||
Населення становить 42 963 ос. (станом на 31 грудня 2019). Займає площу 41,36 км².
Історія
Точна дата виникнення поселення під назвою Вісмар і коріння цієї назви невідомі, хоча звучання цього слова співзвучно слов'янським мовам. Відомо, що в 1293 у місто Вісмар спільно з Любеком і Ростоком організували торговий Ганзейский союз. З 1257 по 1358 місто служив резиденцією князів Мекленбургу. У місті 70 раз проводилися загальні збори, на яких вирішувалися питання союзу. Однак після відкриття Америки торгові шляхи змістилися на Захід, і Ганза припинила своє існування. З цього часу місто втрачає своє значення. Економічний занепад довершила тридцятирічна війна. Згідно з Вестфальським миром 1648, Вісмар відійшов під владу Швеції, яка розглядала місто як свою «найбільшу фортецю в Європі».
В 1803 у Швеція орендувала місто і острів Пель у герцогів Мекленбург-Шверин строком на 100 років. Але шведи не змогли розплатитися вчасно, і місто та навколишня територія знову увійшли до складу Мекленбурга.
Місто, у якому знаходилися заводи авіаційної фірми «Дорньє», сильно постраждав від бомбардувань союзників у Другу світову війну. Проте центр міста увійшов в 2002 році в список ЮНЕСКО як світова культурна спадщина.
У роки НДР місто розглядалося як друга за значимістю морська гавань держави, що спеціалізувалася на відвантаження калійних добрив.
Пам'ятки
Ринкова площа
На фото видно цегляний «Старий швед», побудований в 1380 р. Свою назву «Старий швед» отримав лише в 1878 , коли в ньому було відкрито готель.
Це найбільша на Землі ринкова площа розміром 100 × 100 м. На ній в 1602 році по кресленнях Філіпа Брандіна встановлений 12-гранний павільйон, виконаний у стилі голландського Ренесансу. Павільйон, званий Wasserkunst, до 1897 року служив в ролі роздаткового пункту, з якого забезпечувалися водою 220 житлових і 16 громадських будівель. Цей павільйон, поряд з церквою Святої Марії, віднесений до найважливіших визначних пам'яток міста.
Церква Св. Марії
До війни належала до числа найбільших північнонімецьких церков, виконаних у стилі цегляної готики. Її архітектор, Йоганн Грот, взяв за зразок трехнефную базиліку церкви Марії в Любеку. У квітні 1945 під час бомбардування основну будівлю було сильно пошкоджено. Руїни були остаточно підірвані в 1960 році. Від церкви залишилася лише висока башта (81 м), на якій висять 9 дзвонів XVI—XVII століть.
Тут же в 1647 році встановлено годинник з циферблатом 5 × 5 м, який чотири рази за день виконуэ один з 20 хоралів.
Література
- Baedecker. Deutschland. Verlag Karl Baedeker.2002. ISBN 3-8297-1004-6
- Bernd Wurlitzer- Mecklenburg-Vorpommern. 5 aktualisierte Auflage.DuMont Reiseverlag, Köln.2004. ISBN 3-7701-3849-X •
- Weltgeschichte-Daten Fakten Bilder-Georg Westermann Verlag; Braunschweig 1987 — ISBN 3-07-509036-0
Посилання
Фотографії
Церква
Вокзал