Фрідріх I (герцог Саксен-Гота-Альтенбурзький)

Народився 15 липня 1646 року у Готі. Був сьомою дитиною та четвертим сином в родині правлячого герцога Саксен-Готи Ернста I та його дружини Єлизавети Софії Саксен-Альтенбурзької. Мав старших сестер, Єлизавету Доротею, Софію та Йоганну, й брата Йоганна Ернста. Інші діти померли в ранньому віці до його народження. Згодом сімейство поповнилося одинадцятьма молодшими дітьми, з яких вижили семеро.

Мешкала сім'я у Готі. Від 1643 року тривало будівництво нової резиденції Фріденштайн. Основні роботи були завершені у 1654 році. До 1672 року йшло укріплення фортифікацій.

Фрідріх на гравюрі Філіпа Кіліана

У грудні 1657 року герцогське сімейство вразила епідемія віспи. Старший син та дві доньки померли. Фрідріх після цього залишився найстаршим із виживших хлопчиків. Вихованням спадкоємця займалися Людольф Гіоб,[1] Абрахам Гісбах та Йоганн Міліус.[2]

У 1664 році Фрідріх навчався у Страсбурзькому університеті, а у 1666 — здобував освіту в університеті Єни. Здійснив кілька мандрівок Європою, однією з них була подорож 1667 року до Франції.[2]

У віці 23 років він узяв шлюб із 21-річною принцесою Саксен-Вайссенфельською Магдаленою Сибіллою. Весілля відбулося 14 листопада 1669 у Галле. У подружжя народилося восьмеро дітей:

• Анна Софія (1670—1728) — дружина князя Шварцбург-Рудольштадта Людвіга Фрідріха I, мала численних нащадків;
• Магдалена Сибілла (1671—1673) — пішла з життя в дитячому віці;
• Доротея Марія (1674—1713) — дружина герцога Саксен-Мейнінгену Ернста Людвіга I, мала п'ятеро дітей;
• Фредеріка (1675—1709) — дружина принца Йоганна Августа Ангальт-Цербстського, дітей не мала;
• Фрідріх (1676—1732) — наступний герцог Саксен-Гота-Альтенбургу у 1691—1732, був пошлюблений з Магдаленою Августою Ангальт-Цербстською, мав численних нащадків;
• Йоганн Вільгельм (1677—1707) — генерал-фельдмаршал австрійської армії, загинув у битві при Тулоні під час війни за іспанську спадщину, одружений не був, дітей не мав;
• Єлизавета (1679—1680) — померла в дитячому віці;
• Йоганна (1680—1704) — дружина герцога Мекленбург-Стреліца Адольфа Фрідріха II, дітей не мали.

У 1672 році герцогство Саксен-Альтенбург відійшло Готі, й Ернст призначив Фрідріха його управителем. Слабшаючи здоров'ям, герцог у 1674 році оголосив старшого сина регентом усіх земель. У березні 1675 року Ернст помер, і Фрідріх став правителем Саксен-Готи. Оскільки в країні не було прімогенітури, він правив разом із молодшими братами.

Портрет Фрідріха I, приписується Крістіану Шілбаху, 1711, замок Фріденштайн

Перший час герцоги разом вели спільне господарство у замку Фріденштайн, але вже у 1676 році скасували дану домовленість та почали переговори щодо поділу батьківських земель. Остаточний договір про розділ Саксен-Готи був підписаний 24 лютого 1680 року. Фрідріх отримав міста Гота, Теннеберг, Ваксенбург, Іхтерхаузен, Георгенталь, Шварцвальд, Райнхардсбрунн, Фолькенроде, Оберкраніхфельд, Альтенбург, Лейхтенбург та Орламюнде. Землі складалися з трьох великих областей поблизу Готи, Кали та Альтенбургу й шести невеликих анклавів. Фактично, території повторювали старе герцогство Саксен-Альтенбург. Нове державне утворення отримало назву Саксен-Гота-Альтенбург. Своїм девізом правитель обрав: «Благочестя, розсудливість і справедливістьǃ».[2]

У 1676—1680 роках коштом герцога була відновлена стара кірха святого Августіна в Готі. У 1684 році була передрукована, так звана, «Ернестинська Біблія».[2]

Близько 1680 року Фрідріх оселився у замку Фрідріхсверт, хоча офіційно нова будівля була відкрита лише дев'ять років потому. Втім, основною резиденцією продовжував вважатися Фрідріхштайн. У січні 1681 року пішла з життя його дружина. Вже за сім місяців він узяв другий шлюб із 36-річною принцесою Баден-Дурлахською Крістіною. Весілля пройшло 14 серпня 1681 у Ансбаху. Спільних дітей у подружжя не було.

У 1683 році заснував Готський придворний театр, який існує і досі. У тому ж році брав участь у першій битві Великої Турецької війни під Віднем. Згодом бився із французами під час війни за Пфальцьку спадщину. Створив у герцогстві постійну армію, чисельність якої у 1691 році сягнула 10 000 осіб. Військові справи вкрай негативно вплинули на фінанси країни.

У 1685 році, маючи двох синів, ввів у герцогстві прімогенітуру. Указом від 6 лютого 1688 року вона була підтверджена імператором Леопольдом I. В іншому, продовжував політику батька, дотримуючись прийнятих за нього законів.[2]

Полюбляв помпу й французьку моду, носив перуку та витрачав багато грошей на алхімічні експерименти. Залишив детальні щоденники.[2]

Помер 2 серпня 1691 року у резиденції Фрідріхсверт. Був похований у князівській крипті кірхи замку Фріденштайн у Готі.