Львівсько-Волинський вугільний басейн

Львівсько-Волинський вугільний басейн розташований на північному заході України у верхній течії річки Західний Буг і є південно-східною частиною Люблінського вугільного басейну, що знаходиться на території Польщі. Площа Львівсько-Волинського вугільного басейну – 1400 квадратних кілометрів, протяжність 190 км, середня ширина приблизно 60 км.

Для промислового розвитку цієї території була необхідна розвинута енергетична база. А для цього потрібні були паливні ресурси. Гіпотеза про наявність кам'яного вугілля між Українським щитом на Волині вперше висунута російським геологом М. М. Тетяєвим в 1912 р. На основі детального аналізу складу осадів і тектонічних структур Європейської частини Росії і Східної частини Польщі М. М. Тетяєв не тільки передбачив існування такого басейну, але і науково обґрунтував характер його вугільності.

Через 20 років гіпотеза о М. М. Тетяєва одержали підтвердження і дальший розвиток в роботах Я.Самсоновича. В 1931 р. біля міста Острог Я.Самсонович виявив гальку кам'яновугільних порід, яка містила нижню кам'яновугільну фауну. Кількість і розміри кам'яновугільної гальки збільшувались в напрямку зі Сходу на Захід. Я.Самсонович зв'язував наявність фауни з близькими покладами кам'яного вугілля.

Пошукове буріння було почато в 1938 р. в межах Львівського воєводства. До початку Другої Світової війни з 11 свердловин було закінчено 7. Але ніякої обробки одержаних даних не було проведено. Опублікований матеріал за цими пошуково-розвідувальними роботами на кам'яне вугілля вичерпувався лише короткою статтею Я.Самсоновича, написаною в 1939 році.

У радянський час подальша робота з геологічного вивчення в розвідці цієї території одержала широкий і планомірний розвиток. Для ознайомлення зі станом геологічного вивчення і обробки всіх матеріалів з геології і корисних копалин Західних областей УРСР наприкінці 1939 р. Комітетом у справах геології при Раднаркомі СРСР була створена спеціальна комісія геологів. Цією комісією був зібраний і оброблений багатий фактичний матеріал, вивчення якого дозволило до початку 1940 р. скласти генеральний план геологічних пошукових і розвідувальних робіт в Західних областях України.

В 1940 р. для проведення планомірних геолого-розвідувальних робіт на вугілля був організований державний трест «Львіввуглерозвідка». Війна перервала науково-розвідувальну і науково-дослідну роботу з проблеми вугільності Західних областей УРСР.

Майже всі свердловини залишились незавершеними, а., головні геологічні матеріали, одержані до війни при пошукових роботах, були втрачені. Лише у 1945 р. після звільнення цієї території від фашистських окупантів відновились геолого-розвідувальні роботи на вугілля. На основі детального вивчення зібраних трестом «Львіввуглерозвідка» геологічних матеріалів було зроблено висновок про доцільність дальших пошукових робіт на кам'яне вугілля в Західних областях УРСР і визначених районах, де слід провести розвідку в першу чергу.

В 1946–1947 рр. трест «Львіввуглерозвідка» значно розширив площу науково-розвідувальних робіт на вугілля. Бурінням були охопленні не тільки Львівська область, але і західні райони Волинської області УРСР та Білорусі.

У липні 1947 р. Володимир-Волинська геологорозвідувальна партія тресту «Львіввуглерозвідка» виявила на території Волинської області промислові поклади вугілля.

• В 1948 р. Міністерством вугільної промисловості СРСР для пошуків і розвідки в Північній частині перспективного вугленосного майданчик був організований спеціальний трест «Волиньвуглерозвідка» (м. Луцьк). Він складався з 5 геолого-розвідувальних партій. Тоді ж були відкриті перші поклади кам'яного вугілля під Володимиром-Волинським. Для освоєння природних запасів вугілля в грудні 1949 р. був створений трест «Західшахтобуд».

Доктор геолого-мінералогічних наук Шульга відзначив:

До найзначніших досягнень в галузі вугільної геології перших післявоєнних років належить відкриття в 1949 р. Львівсько-Волинського басейну, що являє собою частину великого Львівсько-Люблінського басейну

.

Планувалось найближчим часом у 1949 р. розвідати ще 10 шахтних полів на Волині і Львівщині. Щоб виконати це завдання трест «Волиньвуглерозвідка» забезпечили потрібною технікою і кадрами, на допомогу Волині прийшов Донбас.

Проте успіх прийшов не зразу. Під час докладної перевірки виявилося, що вугільні пласти на північний схід від Володимира-Волинського непридатні для експлуатації. Пошуки вели геологів далі на південь і південний захід від Володимира-Волинського, на крайній південний захід Волинської області (Іваничівський і частково Володимира-Волинський райони). Перші хороші результати дала свердловина № 117 на околиці с. Бужанки (нині тут шахта № 4), де в жовтні 1948 р. було виявлено вугільний пласт промислової потужності.

Протягом 1949–1950 рр. визначилися шахтні поля п'яти майбутніх шахт. У наступні роки геологи завершили розвідку шахтних полів і встановили, що загальні запаси вугілля Львівсько-Волинського басейну мають досягати 1,75 млрд тонн, з них близько 23 % на території Волині.

В межах Львівсько-Волинського басейну виявлено 4 кам'яновугільні родовища: Нововолинське, Забузьке, Межиріченське і Сокальське. Здебільшого пласти вугілля простої будови, але є і складні пласти з двох-трьох пачок. Вугілля залягає на глибині 315 до 535 м, майже як і в Донбасі. Глибина залягання вугілля збільшується у південному напрямку. За простяганням потужність різко змінюється від 2,4 до 1 м, а тоді і менше.

Кам'яне вугілля басейну в основному марок Г і Д. Вугілля Нововолинського родовища найменше метаморфізоване. В. З. Єршов вважає, що в межах Львівсько-Волинського басейну спостерігається підвищення метаморфізму вугілля у зв'язку зі збільшенням зональної потужності вугленосної товщі, тобто така закономірність, як і в Донецькому басейні. Вугілля басейну доброї якості. Воно містить в собі: 10—12 % вологи, 29—45 % летких на горючу масу, 1,5—3,5 % загальної сірки. Теплоздатність вугілля 7700—8300 кал/кг. Вугілля Львівсько-Волинського басейну зараз використовується як енергетичне паливо, але цілком можливо, що вугілля західної частини басейну може бути використане і для коксування.

З липня 1947 р. за 4 км від м. Володимира-Волинського були знайдені промислові пласти вугілля". Цей документ підписано начальником тресту «Львівгеологорозвідка» Вакуровим. Через кілька днів у фондах обласного радіо ми розшукали магнітофонний запис, в якому повідомлялось, що завдяки завзятості Віри Шпакової у 1948 р. на 117 свердловині були знайдені поклади кам'яного вугілля. І тут постало питання: «якому з цих документів вірити?» Найкраще з’ясувати це питання в людей, які в той час працювали: головного інженера "Волиньгеологорозвідки» Михайла Івановича Струєва і головного інженера Володимир-Волинської геологорозвідки Віри Борисівни Шпаткової, які проживають у м. Києві.

Наприкінці 1948 р. в м. Луцьк приїхав перший секретар ЦК КП(б) країни М. С. Хрущов. Михайлу Івановичу було доручено доповісти секретарю, що промислових пластів не знайдено, а повідомлення 1947 р. було помилковим. За цей час були вкладені величезні кошти, розпочали завозити шахтобудівні обладнання, а вугілля так і не знаходили.

Незабаром з'явилась поважна комісія. Вирішувалась доля Волинського басейну. Вона працювала недовго, але швидко прийшла до висновку, що на Волині пластів з вугіллям немає.

На будівництво першої черги промислових і культурно-побутових споруд урядом було асигновано 6,6 млрд крб., в тому числі 3,2 млрд — на шахтне будівництво, 2 млрд — на спостереження допоміжних підприємств, 1,4 млрд — на житлове і комунальне будівництво.

Будівельні роботи розгорнулися, починаючи з 1950 р. У липні цього року на околиці с. Дорогиничі було закладено першу волинську шахту потужністю 1000 тонн вугілля на добу.

Балансові запаси вугілля — близько 970 млн т.

Загальні запаси вугілля тут не перевищують 1 % від розвіданих у державі, глибина залягання — 300–650 м, потужність пластів — 0,5-1,0 м, видобувають 14 млн т вугілля.

Порівняно з Донбасом загальні показники якості вугілля нижчі, воно характеризується меншою теплотворністю та більш високою зольністю.

У тектонічному відношенні пов'язаний з Галицько-Волинською синеклізою. Виявлено близько 70 вугільних пластів, промислове значення мають 12 пластів потужністю понад 0,6 м. Глибина залягання їх 300–1200 м. Типи вугілля — від довгополуменевого до газового й газово-жирного.

Спосіб видобутку — шахтний, оскільки кар'єрний недоцільний через значну глибину залягання пластів вугілля.

• Міжрічинське,
• Волинське,
• Тяглівське,
• Любельське.

Розвиток цієї вугільної бази сприяв поліпшенню паливного балансу Західного регіону України, формуванню нових промислових комплексів, виникненню міських поселень (м. Нововолинськ, м. Червоноград).

Запаси вугілля невеликі, тому передбачалося, що у басейні працюватимуть тільки 2 шахти з 15 діючих (станом на 2016 рік діючими є 9 шахт,). Значну частину вугілля цього басейну використовують Бурштинська та Добротвірська теплові електростанції, невелика частка його і зараз вивозиться до Білорусі.

Приватизація Бурштинської та Добротвірської ТЕС компанією ДТЕК, призвела до того, що з Донецького вугільного басейну на ці ТЕС завозилося 4–5 млн тон вугілля [1].

• Донецький вугільний басейн
• Дніпровський буровугільний басейн

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Сокоренко С., Костик І., Узіюк В., Перспективи промислової газоносності вугільних пластів і вуглевмісних порід Тяглівського родовища кам'яного вугілля Львівсько-Волинського басейну. – 2007. – С. 34–45.
• Є. Іванов, І. Ковальчук, Н. Лобанська, О. Терещук. Аналіз структури землекористування і прояву небезпечних природно-антропогенних процесів в межах Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну за допомогою ГІС-технологій. – Тернопіль: Тайп, 2010. – Вип. 1 (27), спец. вип. : Стале природокористування: підходи, проблеми, перспектива. – С. 182–189.
• Манько, А. Поняття промислового району та історія його вивчення (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль: ТНПУ, 2007. – Вип. 2. – С. 132-136.
• Манько, А. Еколого-географічні аспекти діяльності Львівсько-Волинського вугільного басейну // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. – Тернопіль : ТДПУ, 2004. – Вип. 2, Ч. 1. – С. 227–232.
• Карпінський, Б. А. Фінансово-економічний стан та проблемність розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну // Регіональна економіка. – 2009. – № 2. – С .31-39.

• Стан і перспективи вугільної галузі Західної України
• Вугільна галузь західної України – проблеми і шляхи їх подолання
• Інтеграційний потенціал вугільної промисловості України(рос.)