Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця

Зовнішні зображення
Акція Львівсько-Чернівецької залізниці
	одна Акція Львівсько-Чернівецької залізниці

Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниця (нім. Lemberg-Czernowitz-Jassy-Eisenbahn) (ЛЧЯЗ - нім. LCJE) приватна залізниця Австро-Угорської імперії загальною довжиною 579,6 км, що поєднувала столиці коронних країв Галичини і Буковини з відгалуженнями на Румунію, Російську імперію. Складалась з п'яти ділянок.

Емблема Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці

Історія

Консорціум на будівництво Львівсько-Чернівецької залізниці створив промисловець Віктор Офенгайм (нім. Victor Ofenheim von Ponteuxin) після купівлі ліцензії 11 січня 1864 на її будівництво. Серед акціонерів товариства був князь Леон Людвік Сапега. Він за легендою вмовляв англійських фінансистів вкласти кошти у будівництво залізниці за допомогою глобуса і власної шнурівки, пояснюючи, що найкоротший шлях з Англії до Індії пролягає через Львів.

Після завершення 1 вересня 1866 будівництва 266,66 км залізниці Львів — Чернівці консорціум отримав ліцензію 15 травня 1867 на будівництво 89,9 км залізниці від Чернівців до Сучави, яку відкрили 28 жовтня 1869. До 15 грудня 1869 проклали 103,31 км колії Сучава — Роман.

Консорціум приступив до будівництва залізниці до Ясс, відкритої 1 червня 1870, та до Ботошанів, завершеної 1 листопада 1870. Через розширення залізниці 14 жовтня 1868 консорціум назвали Ц. к. приватне Львівсько-Чернівецько-Ясське залізничне товариство (нім. K. k. priv. Lemberg-Czernowitz-Jassy-Eisenbahngesellschaft) з поділом на Австро-Угорську і румунську частини.

На залізниці використовували паротяги StEG I 178–270, 13 серій IIIa, IIIb, 4 серії IIIa, серії IIId, kkStB 1, 33 серії IVd, 7 серії IVe, 54 серій VIIa, VIIb, VIIc, VIId, VIIe.

На основі залізниці відкрили:

12 липня 1884 локальну буковинську залізницю Чернівці — Новоселиця на кордоні з Російською імперією;
8 січня 1886 локальну залізницю Львів — Белжець, що лежав на кордоні з Російською імперією та колією з Томашова.
16 квітня 1887 Буковинську Локальну залізницю;
28 квітня 1886 Коломийську локальну залізницю.

Через проблеми з мостовим переходом через річку Прут, скарги на умови експлуатації 7 жовтня 1872 державою було накладено на залізницю секвестр, що діяв до 31 липня 1875 року.

У Румунії також постали закиди щодо діяльності АТ, яке подало позов до суду. Після цього 1888 румунський відрізок залізниці перейшов під державне управління. У Австро-Угорщині 1 липня 1889 залізниця була викуплена в рахунок сплати державою її вартості і передана Ц. к. Державній залізниці.

Після завершення війни залізниця була поділена поміж Румунією і Польщею, де ділянку Львів — Снятин націоналізували 24 березня 1928.

Джерела

Bernhard Neuner: Bibliographie der österreichischen Eisenbahnen von den Anfängen bis 1918. Band 2, Walter Drews Verlag, Wien 2002, ISBN 3-901949-00-3.
Johann Stockklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich. Verlag Slezak, Wien 1979, ISBN 3-900134-41-3.
Богдан КУПЧИНСЬКИЙ. Як постала Львівсько-Чернівецька залізниця? «Галичина», 02 вересня 2016 року
Гранкін П.Е., Лазечко П.В., Сьомочкін І.В., Шрамко Г.І. Львівська залізниця. Історія і сучасність. — Львів : Центр Європи, 1996. — 176 с. — ISBN 966-7022-10-2.

Посилання

Lemberg-Czernowitz-Jassy-Eisenbahn (нім.)

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.