Львівські вісті

Заснована «Українським видавництвом» у Львові як щоденник для Дистрикту Галичина, фактично була наступницею газети «Українські щоденні вісті». Перший номер газети «Львівські вісті» вийшов 10 серпня 1941 року, останній — 19 липня 1944 року. Газету друкували в «Українському видавництві», що розміщувалось на вул. Сокола, 4 (нині — вулиця Ковжуна)[2]. Загалом вийшло не менше 884 чисел газети.

Першим головним редактором «Львівських вістей» був Євген Яворівський[3]. Псля ліквідації щоденної газети «Українські щоденні вісті» — орган управи міста, який виходив з 5 липня до 24 серпня 1941 року[4][5], відповідальним редактором став Осип Боднарович, що перебував на цій посаді до своєї смерті 27 червня 1944 року[6]. Яворівський став його заступником. Працювати в газету «Львівські вісті» перейшли всі співробітники «Українських щоденних вістей»[7]. Згодом більшість їх перейшла до «Українського видавництва». У редакції «Львівських вістей» залишився Остап Тарнавський, Степан Конрад та Ярослав Шав'як[8]. Після смерті Боднаровича обов'язки відповідального редактора виконував Мирослав Семчишин, котрий, разом із журналістом Володимиром Барагурою, працював в уряді уповноваженого в справах преси дистрикту Галичина Ґеорґа Лемана. Відповідальними редакторами газети були: Ґустав Андрашко, Осип Боднарович, Мирослав Семчишин (червень — липень 1944 року[9]).

Через жорстку німецько-нацистську цензуру обов'язковими були публікації щодо перебігу подій на фронтах та у світі, антирадянська й антиєврейська пропаганда, систематично інформували своїх читачів про розпорядження Генерального губернатора[10], забороняли писати про майбутнє України. Окрім цензури, обсяги друку газети були обмежені кількістю паперу, що виділяли. Проте газета все ж відображала суспільне, економічне та культурне життя Львова й Галичини в умовах окупації.

Основними рубриками у газеті були: «З Головної квартири Фірера», «Тижневий огляд військових дій», «Бої з большевиками», «Короткі вісті», «З останньої хвилини», «Політичні вісті», «Одним словом», «В кіль­кох рядках», «З життя України», «З наших міст, містечок і сіл», «Новинки», «Що приносить день», «З концертової залі»[2], «З театру», «Бібліографія», «З нових видань», «Культурна хроніка», «Спортова хроніка», «Гумор», «З українського гумору», «Сміх — це здоров'я», «Смішне», «Трибуна читача».

Газета також мала додатки: «„Львівські вісті“: надзвичайне видання» (1941—1943) та «Літературно-мистецькі вісті» (1942).

Серед авторів газети були: Микола Бараболяк, Василь Баричко, Олександр Ващенко, Осип Губ­чак, Микита Думка, Ростислав-Роман Єндик, Едвард Жарський, Борис Кудрик, Володимир Ласовський, Роман Осінчук, Михайло Островерха, Богдан Романенчук, Іван Чинченко, Юліян Тарнович, Володимир Савченко, Лев Шанковський, Василь Барвінський, Василь Витвицький, Іван Копач, Михайло Возняк, Леонід Лиман, Зіновій Лисько[11], Роман Сімович, Станіслав Людкевич[2]. Частину матеріалів підписано криптонімами.

• Краківські вісті
• Gazeta Lwowska

• Олександр Луцький. Офіційна україномовна преса Галичини періоду німецької окупації (1941—1944 рр.): умови і проблематика публікацій. Українська періодика: Історія і сучасність. Доповіді та повідомлення третьої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. 22 — 23 грудня 1995 р. — Львів, 1995. — С. 108.
• Костянтин Курилишин. Українське життя в умовах німецької окупації (1939—1944 рр.) за матеріалами україномовної легальної преси. — Львів, 2010, — с. 329
• Кость Паньківський. Роки німецької окупації. Нью-Йорк — Торонто: Видавництво Ключі, 1965, с. 480.
• Список легальних українських періодичних видань, які виходили у Генеральній Губернії (1939—1944 рр.). Уклала Наталя Антонюк. — Львів, 1998. — 4 с.

• Львівські вісті Енциклопедія Сучасної України
• Борис Черняков. Періодична преса на окупованій території України