Льовін Анатолій Іванович
Льовін Анатолій Іванович — український політик, народний депутат України IV скликання, державний службовець, військовий (полковник), управлінець та підприємець.
| Льовін Анатолій Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
4 лютого 1961 (60 років) Q4254737?, Q4157715?, Sasovsky Districtd, Рязанська область, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність | політик |
| Членство | Верховна Рада України IV скликання |
| Посада | Народний депутат України[1] |
| Військове звання | Полковник |
| Нагороди |
 |
Біографія
Льовін Анатолій народився 4 лютого 1961 в селі Ласиці Сасовського району Рязанської області, Росія.
Освіту здобував у Балашовському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків (1978—1982) за спеціальністю льотчик-інженер. Також навчався у Національній академії державного управління при Президентові України (2006).
У 1982—1992 роках служив в армії (пілот-афганець)[2] будучи помічником командира повітряного судна, командиром повітряного судна, командиром загону, заступником командира авіаційної ескадрильї.
У 1992 році став командиром повітряного судна авіакомпанії «Хорс» (у Києві). Наступного року став заступником генерального директора авіакомпанії «Авіаобщемаш» (у Москві).
У 1994—1995 обіймав посаду генерального директора ЗАТ «Інтерсервіс-94» та проживав у Києві. З 1995 року по 1997 рік був генеральним директором української авіакомпанії «А.Т.І.». З 1997 року президент концерну «Титан».[3][4]
А.І.Льовін - є одним з засновників політичної партії "Трибунал" (Республіканська партія "Трибунал"), установчий з'їзд якої відбувся 28 червня 2015 року, в День Хрещення Київської РУСІ[5][6].
Парламентська діяльність
З квітня 2002 року по грудень 2006 року був народним депутатом України (Верховна Рада України IV скликання). Обирався від партії Соціал-демократична партія України (об'єднана) — СДПУ(О)[7]. Був членом партії протягом 2002—2004 років. У грудні 2004 року вийшов зі складу парламентської фракції СДПУ(о) і долучився до парламентської фракції Народної аграрної партії України.
В парламенті виконував наступні обов'язки[7]:
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 4-го скликання | |||
| Соціал-демократична партія України (об'єднана) | 3 квітня 2002 | — | 1 грудня 2004 |
| Народна аграрна партія України | 14 грудня 2004 | — | 1 березня 2005 |
| Народна партія | 1 березня 2005 | — | 25 травня 2006 |
- Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку
- Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування причин кризового стану в авіації в Україні (з 26.09.2002 до 25.05.2006)
- Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки дотримання конституційних прав і свобод людини і громадянина (з 21.04.2005 до 25.05.2006)
- Член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин організації касетного скандалу та його впливу на стан національної безпеки України (з 06.10.2005 до 25.05.2006)
- Член Постійної делегації в міжпарламентській організації «Постійна делегація у Міжпарламентській асамблеї держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав»
- Член групи з міжпарламентських зв'язків з Португалією
- Член групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Азербайджан
Нагороди
У грудні 2003 отримав Почесну грамоту Кабінету Міністрів України.[8]
Джерела
- Льовін Анатолій Іванович — офіційний веб-портал ВРУ
- Льовін Анатолій Іванович — Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні»
- Льовін Анатолій Іванович — офіційний сайт
Примітки
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- Журналісти на варті пам'яті. Голос України.
- КОНЦЕРН ТИТАН. opendatabot.ua. Процитовано 30 червня 2020.
- Льовін Анатолій Іванович. Центральна виборча комісія.
- ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ТРИБУНАЛ" - #40372480 - Clarity Project. clarity-project.info. Процитовано 29 липня 2020.
- Трибунал. www.facebook.com (укр.). Процитовано 29 липня 2020.
- Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 30 червня 2020.
- Про нагородження народних депутатів України Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 30 червня 2020.