Любарська волость

Історія

Волость існувала у 1860-1920-х роках. З 1921 року волость входила до складу новоутвореного Полонського поввіту.

Станом на 1885 рік складалася з 26 поселень, 5 сільських громад. Населення — 9299 осіб (4493 чоловічої статі та 4806 — жіночої), 544 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 5624 3745
Приватної власності 6960 3130
Казенної власності — —
Іншої власності 481 240
Загалом 13065 7115

Основні поселення волості:

  • Любар — колишнє власницьке містечко на річці Случ, 4200 осіб, 467 дворів; волосне правління (90 верст від повітового міста); 5 православних церков, костел, синагога, 5 єврейських молитовних будинків, постоялий будинок, ряд лавок, 2 водяних млини, шкіряний, цегельний та пивоварний заводи. За 1 версту — Свято-Георгіївський жіночий монастир із 3 православними церквами. З а 3 версти та 10 верст - цегельні заводи. За 3 версти - Іванковецький винокурний завод.
  • Кутищі — колишнє власницьке село при річці Кожі, 442 особи, 43 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.


Джерела

Посилання
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.