Людвік Цвіклінський

Людвік Цвіклінський (пол. Ludwik Ćwikliński; 17 серпня 1853, Гнезно — 3 жовтня 1942, Краків) — польський класичний філолог та античник, професор і ректор Львівського університету (1893—1894), редактор журналу «Eos» (1894—1901), міністр освіти у Відні (1917—1919).

Людвік Цвіклінський
Народився 17 липня 1853(1853-07-17)[1][2]
Гнєзно, Великопольське воєводство, Польща
Помер 3 жовтня 1942(1942-10-03)[1] (89 років) або 3 жовтня 1943(1943-10-03)[2] (90 років)
Краків, Німеччина, Німецький рейх
Поховання Раковицький цвинтар
Країна  Австро-Угорщина
Діяльність мовознавець, педагог, письменник, політик, філолог, класичний філолог
Знання мов польська
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Членство Польське наукове товариство у Львові і Polskie Towarzystwo Filologiczned
Посада посол до Галицького сейму і член Палати Цислейтаніїd
Автограф
Нагороди

honorary doctorate of the University of Natural Resources and Life Sciences, Viennad (1913)

Навчання та діяльність

Навчався у Вроцлавському та Берлінському університетах. Довгий час працював у Львівському університеті. Читав лекції з класичної філології у Вільнюському університеті (1920), був почесним професором університету Познані та Ягеллонського університету в Кракові. Займався історіографією, грецькою поезією, польсько-латинською літературою, цікавився археологічними відкриттями.

Професор Л. Цвіклінський був ректором Львівського університету, а згодом міністром освіти Австро-Угорщини.

1888 року заснував львівське Літературне товариство імені Адама Міцкевича. 1897 року товариство створило спеціальний комітет для організації святкування столітнього річниці народження поета (1898). Комітет мав дев'ять секцій: шкільну, жіночу, мистецьку, урочисту, робочу, молодіжну, фінансову, пожертвувань, преси. Згодом комісію і комітет очолив Людвік Цвіклінський (1898—1899).

Франко добре знав Цвіклінського, оскільки відвідував його заняття, та і загалом їхні стосунки були досить теплими[3].

Людвіка Цвіклінського донині називають серед провідних львівських мовників-латиністів його доби[4].

Археологічний музей

Професор Цвіклінський у 1880 році започаткував у стінах Львівського університету короля Яна Казимира Археологічний кабінет, у якому частково власними стараннями, а частково з допомогою меценатів помістив колекцію старожитностей, суттєвою частиною якої були матеріали розкопок історика Ізидора Шараневича. Експозиція служила ресурсом для навчання студентів і містила як оригінальні знахідки, так і копії, малюнки, відбитки предметів стародавніх часів та античності[5]. У 1898 році на клопотання проф. Цвіклінського збірка кабінету класичної археології отримала інше, окреме приміщення, яке раніше займав фізичний факультет. У 1899 році проф. Цвіклінський провів інвентаризацію колекції, щоб вона краще служила і студентам класичної філології, і історикам[6].

Примітки
  1. http://en.isabart.org/person/125857
  2. https://boku.ac.at/universitaetsleitung/rektorat/stabsstellen/oeffentlichkeitsarbeit/themen/ehrentraegerinnen/ehrendoktorinnen/cwiklinski
  3. Гуменний В. Навіщо львів’янам Арістотель і Афіни, або історія однієї замітки І. Франка//Фотографії старого Львова, 26. 09. 2016
  4. Ревак Н. Г., Сулим В. Т. Латинська мова (для неспеціальних факультетів): Підручник ; видання третє. — Вінниця: Нова Книга, 2011. — 440 с.
  5. Археологічний музей/Про нас. (Сайт музею)
  6. Погоральський Я. Археологічний музей Львівського університету - 40 років з часу відновлення діяльності.//АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. — 2007. Вип. 10. — С. 321–325.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.