Людиноподібні
Людиноподі́бні, гоміноїди або антропоїди (лат. Hominoidea або Anthropomorphidae) — надродина вузьконосих мавп (Catarrhini), які мають побудову тіла схожу до людської. Включає родини людинових (Hominidae) та гібонових (Hylobatidae).
? Людиноподібні мавпиЧас існування: Пізній олігоцен - антропоген | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
|
Hylobatidae | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Систематичне положення
Згідно з останніми антропологічними даними і сучасними гіпотезами походження видів, всі мавпи Старого Світу (тобто парвряд вузьконосі = Catarrhini) діляться на дві надродини, які різняться за низкою анатомічних ознак:
- надродина мавпуваті, або мавповиді (Cercopithecoidea)
- надродина людинуваті, або людиноподібні (Hominoidea).
Ключові відмінності від інших приматів
Людиноподібним властивий специфічний тільки для них спосіб пересування по деревах: замість бігу по гілках на всіх чотирьох кінцівках вони пересуваються переважно на руках, під гілками. Такий спосіб пересування називається брахіацією. Пристосування до нього викликало ряд анатомічних змін: гнучкіші і довші руки, рухливий плечовий суглоб, сплощенну в передньо-задньому напрямі грудну клітку. Всі людиноподібні мають схожу побудову зубів і більший, в порівнянні з іншими приматами, головний мозок.
Класифікація
Традиційно виділяють три родини людиноподібних: гібонові, понгіди (орангутани, горили і шимпанзе) і гомініди (людина і його пращури).
Сучасні біохімічні дослідження показують, що це ділення необґрунтовано, оскільки спорідненість людини і понгід дуже близька. Тому понгід (орангутагів) тепер включають до складу родини гомінід (тобто родину людинові).
Поділ на родини, підродини й роди
Класифікація надродини у обсязі сучасної фауни має такий вигляд:
- родина гібонові, або малі людиноподібні мавпи (Hylobatidae)
Найвідоміші представники
- сучасні (окрім людини): шимпанзе, бонобо, горила, орангутанг, гібон
- вимерлі: Анойяпітек, пропліопітек, парапітек, австралопітек, гігантопітек.
Еволюція
Олдувайська ущелина на півночі Танзанії знаменита знахідками викопних останків найдавніших людей на Землі. У 1959 р. археолог Мері Лікі, вигулюючи своїх собак, випадково помітила в землі скам'янілий череп. Разом зі своїм чоловіком, відомим археологом Луїсом Лікі, вони провели на цьому місці розкопки, а палеонтропологи визначили вік черепа — бл. 2 млн років. Він належав істоті, яка, поза сумнівом, була попередником людини. Це були останки одного з найдавніших представників австралопітеків. Цей череп більше відомий під назвою Лускунчик, оскільки у нього дуже могутні щелепи.
Ще давніші знахідки виявленів 1974 р. у пустелі Афар (Ефіопія), де в процесі розкопок знайдено сотні скам'янілих фрагментів кісток, що належали скелету жіночої особини, яку назвали Люсі. Люсі — представниця іншої групи істот, споріднених з людиною, які жили бл. 3 млн років тому. Це австралопітек афаренсіс (Australopithecus afarensis). Судячи з будови кісток ніг, Люсі ходила на двох коротких, ледь зігнутих ногах. Вивчення останків її скелета показало, що їй було менше ніж 20 років, вона була граціозною і мала зріст бл. 1,1 м.
Див. також
Посилання
- Антропоґенізація (укр.)