Людина розумна

Схема розселення людини

Н. sapiens — широко, хоча і нерівномірно розселений по Землі (панойкуменний) вид, що включає численні популяції, представники яких дають при змішуванні плодюче потомство і виявляють значну фенотипову мінливість, яка до певної міри пов'язана з морфофункціональною адаптацією (найвиразніші прояви останньої спостерігаються в районах з екстремальними умовами середовища — Арктика, екваторіальні райони, високогір'я тощо). Біологічна адаптація людини специфічна, бо полягає в збереженні не тільки її біологічних, а й соціальних функцій, та здійснюється за значної (і далі все більшої) ролі соціального чинника. Процес еволюції гомінідів супроводжувався поступовим звуженням дії природного відбору через виникнення і розвиток суспільства та створення нового, «штучного» місця існування.

У зоологічній системі вид людина розумна належить до підтипу хребетних, класу ссавців, ряду приматів, родини гомінід. Найбільш споріднені з людиною (за даними порівняльної анатомії, фізіології, молекулярної біології, імуногенетики, патології тощо) людиноподібні мавпи, особливо шимпанзе звичайний і горила. З ними людину зближують такі анатомічні особливості, як відносно великий головний мозок, п'ятипала хапальна кисть з плоскими нігтями і великим пальцем, що протиставляється, та інші. Відмінності ж між людиною і рештою приматів стосуються переважно будови рухового апарату і розмірів, борознуватості кори та загального розвитку головного мозку.

Всі сучасні люди належать до одного виду, в межах якого виділяється декілька основних рас. Середня висота дорослої людини варіювалася з етнічною приналежністю і статтю. Висота скелету Homo sapiens становить 150—185 см, розмір мозку — 1100—1700 мл[5].

Серед людиноподібних мавп людина вирізняється найвищим ступенем розвитку психіки і влаштованістю суспільного життя; людина єдина володіє розвиненою культурою та здатна до її створення. Характерною особливістю людини є свідомість, що сформувалася на основі суспільно-трудової діяльності.

Дуже високий ступінь гомології ДНК людини і шимпанзе — не менш 90 % схожих генів. Проте в морфологічному відношенні людина вельми відрізняється від людиноподібних мавп пропорціями кінцівок (подовження ніг порівняно з руками), S-подібною формою хребта з виразними вигинами в шийному й поперековому відділах, особливим розташуванням і розвитком деяких м'язів у зв'язку з прямоходінням, низькою розширеною формою таза, сплющенням в передньозадньому напрямі грудної клітки, склепінчастою стопою з масивним та приведеним великим пальцем при деякій редукції решти пальців, наявністю повного зіставлення великого пальця кисті, сильним розвитком папілярних візерунків на пальцьових подушечках рук.

Скелет людини, вигляд спереду

Для людини характерні:

• абсолютно і відносно дуже великий головний мозок (в середньому за масою він в 3-4 рази перевищує мозок шимпанзе і горил);
• прогресивна диференціація ділянок мозку, позв'язаних, наприклад, з розвитком членороздільної мови (лобова, нижньотім'яна, скронева долі);
• анатомічні особливості периферичного апарату голосотворення (наприклад, наявність особливого голосового м'яза гортані);
• відносне збільшення мозкового відділу черепа й ослаблення лицьового (у зв'язку з прогресивною редукцією щелепного апарату і жувальної мускулатури);
• редукція волосяного покриву тощо.

Статевий диморфізм людини проявляється в:

• загальних розмірах тулуба;
• пропорціях (відносно велика ширина тазу у жінок, плечей — у чоловіків);
• розвитку головних компонентів тіла (найкращий розвиток підшкірного жирового прошарку у жінок, мускулатури та скелета у чоловіків; відмінності в розмірах жирових клітин, діаметрі м'язових волокон).

Разом з цим спостерігаються відмінності в деяких фізіолого-біохімічних характеристиках (багато гормонів, гемоглобін, силові м'язові характеристики тощо).

Життєвий цикл

Специфікою індивідуального розвитку людини є подовження періоду дитинства з вираженим стрибком швидкості росту через статеве дозрівання. Співвідношення тривалості дитинства та загальної тривалості життя у людини становить 1:5 проти 1:6-1:13 в інших приматів.

Ембріон людини. 5 тижнів

Онтогенез — період життя організму від народження до смерті.

Виділяють такі етапи онтогенезу людини:

1. Пренатальний (гестеційний вік 38-41(42)тижнів; якщо 28-38 тижнів, то дитина недоношена; глибоконедоношена за <28 тижнів гестації):

• ембріональний період (0-8 тижнів)
• плацентарний (фетальний 76-275 днів)

 — ранній (76-181 д.)

 — пізній (181—280 д.)

2. Інтранатальний (період пологів (2-20 год.)

3. Постнатальний (період життя після народження):

• грудний період (1-12 міс.)
• переддошкільний період (1-3 р.)
• дошкільний період (4-6 р.)
• молодий шкільний вік (6-12 р.)
• пізній шкільний вік (пуберантний, 12-18 р.)

• Аутопоезис
• Еволюційна теорія

• Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил. (рос.)

• Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.

• Капіца С. П. Загальна теорія росту людства: Скільки людей жило, живе та буде жити на Землі М.: Наука, 1999. ISBN 5-02-008299-6 (2 мб)
• Фактори еволюції людини і мавп (укр.)
• Антропоґенізація (укр.)
• Чому ми люди? (Ґенетичні відмінності від людиноподібних мавп) (укр.)
• Передісторія людства (англ.) (рос.)
• Homo sapiens
• Homo sapiens — protected status and description of population trends // IUCN
• Нас тепер 7 мільярдів…. naturalist.if.ua. (укр.)