Горила

Статевий диморфізм черепа

Зріст дорослих самців може варіювати від 1,65 до 1,75 м (за іншими даними — до 2 м) при ширині плечей близько 1 м. Вага самців в середньому 140–170 кг, але може перевищувати й 200 кг. Самиці важать приблизно вдвічі менше. Будова тіла горил масивна, сильно розвинена мускулатура; ці тварини володіють величезною силою. Волосся й шкіра чорні, у дорослих самців на спині з'являється поперечна срібляста смуга. Задні кінцівки набагато коротші від передніх, тому горили пересуваються спираючись на кулаки передніх кінцівок. Голова велика, з низьким лобом, масивною виступаючою вперед щелепою і могутнім надочноямковим валом. Об'єм мозку — близько 600 см³.

Статева зрілість у самиць наступає в 10—12 років, у самців в 11—13 (у неволі раніше). Раз на 3—5 років народжують одне дитинча, яке залишається з матір'ю до появи наступного. Вагітність триває 8,5 місяців. Живуть горили до 30—50 років.

Горила у дикій природі

У природі горили мешкають в екваторіальних лісах Західної і Центральної Африки, гірські горили — по схилах вулканічних гір Вірунга, вкритих лісом. Тримаються невеликими групами, що складаються з самця-ватажка, декількох самиць, їх дитинчат. Харчуються рослинною їжею, хоча при нагоді не уникають і тваринної. У неволі молоді горили швидко звикають до будь-якої людської їжі. Всупереч поширеній думці, горили спокійні і миролюбні тварини, що частково пояснюється вегетаріанським способом життя. При зустрічі самця-ватажка і самця-одинака, який не проти оволодіти гаремом, справа найчастіше обмежується демонстрацією сили і до бійки доходить рідко. На інших тварин ніколи не нападають, хоча, звичайно, при необхідності захищаються[1].

Горили досить добре переносять неволю, розмножуються. Чисельність горил невисока і продовжує скорочуватися головним чином через знищення лісів, а також через полювання та браконьєрство.

Першим горил описав американський антрополог французького походження Поль дю Шаю. Сьогодні рід горил відносять до родини гомінід, яка включає і людину. Згідно з останніми дослідженнями[2] рід горил включає два види з двома підвидами у кожному:

Західна горила Gorilla gorilla

• Gorilla gorilla gorilla
• Gorilla gorilla diehli

Східна горила Gorilla beringei

• Гірська горила Gorilla beringei beringei
• Східна рівнинна горила Gorilla beringei graueri

Згідно з давнішою класифікацією горил відносили до родини понгид і виділяли один вид горила звичайна Gorilla gorilla з трьома підвидами:

• Західна берегова горила Gorilla gorilla gorilla
• Східна гірська горила Gorilla gorilla beringei
• Східна рівнинна горила Gorilla gorilla manyema

• Коко — самиця горили, яка оволоділа більш ніж тисячею знаків мови жестів і здатна сприймати на слух і розуміти близько двох тисяч англійських слів.

• Биологический энциклопедический словарь под редакцией М. С. Гилярова и др., М., изд. Советская Энциклопедия, 1989. (рос.)
• Брэм А. Э. Жизнь животных: В 3 т. Т. 1: Млекопитающие. — М.: ТЕРРА, 1992. (рос.)

• Інтелект горил

• Сайт про найвідомішу горилу у неволі — Коко (англ.)
• Фото та відеоматеріали про східну та західну горилу на ARKive.org (англ.)