Лягін Віктор Олександрович

Ві́ктор Олекса́ндрович Ля́гін (псевдонім — Ко́рнєв) (31 грудня 1908, ст. Сєльцо17 липня 1943, Миколаїв) — радянський розвідник, капітан, Герой Радянського Союзу (посмертно).

Лягін Віктор Олександрович
Погруддя Віктору Лягіну в Миколаєві
Народився 31 грудня 1908(1908-12-31)
Сєльцо, Брянський повіт, Орловська губернія, Російська імперія
Помер 17 липня 1943(1943-07-17) (34 роки)
Миколаїв, Райхскомісаріат Україна
·розстріляний
Поховання Большеохтінський цвинтарd
Громадянство  СРСР
Відомий завдяки розвідник
Alma mater Ленінградський політехнічний інститут
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання капітан
Нагороди

Біографія

Народився в родині залізничника на станції Сєльцо, Госамської волості, Брянського повіту, Орловської губернії (тепер місто Сєльцо в Брянської області), де проживав до 1923 року. Після закінчення у 1934 році Ленінградського політехнічного інституту і отримання спеціальності інженера-механіка працював інженером на Ленінградському верстатобудівному заводі.

У 1938 році був направлений на роботу в Управління НКВС по Ленінградській області, а згодом переведений до Москви для проходження служби в центральному апараті НКВС. З липня 1939 року по червень 1941 року знаходився в службовому відрядженні до США.

Повернувшись в СРСР, Лягін з групою співробітників розвідки направляється до українського міста Миколаїв, для організації розвідувально-диверсійної роботи проти німецьких окупантів, де очолює діяльність підпільної антифашистської групи «Миколаївський центр». Група Лягіна здійснила ряд великих диверсій, завдавши німецькій армії великих втрат в живій силі та техніці (знищено аеродром, нафтобазу, склади, обладнання заводів, морські човни), група добувала та передавала Червоній Армії цінну розвідувальну інформацію про ворога. Виконавцнм більшості диверсій групи був Олександр Сидорчук.

У березні 1943 року був заарештований при виконанні завдання. На допитах під тортурами не видав учасників групи. 17 липня 1943 року Віктора Лягіна розстріляли.

За відмінне виконання спеціальних завдань у ворожому тилу і проявлений героїзм та відвагу Віктору Олександровичу Лягіну 5 листопада 1944 року посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Пам'ять

Меморіальна дошка Віктору Лягіну на фасаді музею «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941–1944 рр.» у Миколаєві

У м. Миколаєві на честь Лягіна названо одну із центральних вулиць міста, а також Миколаївську обласну бібліотеку для дітей.

На перетині вулиці Лягіна та Центрального проспекту 28 березня 1974 встановлено погруддя розвідника. Автори скульптори М. Л. Ігнатьєв, Є. І. Максименко, архітектор Г. Г. Портних.

В м. Сєльцо ім'ям В. О. Лягіна названо вулицю, на якій народився і жив майбутній Герой, а також ім'я В. О. Лягіна носить Сєльцовська середня школа № 1.

В м. Санкт-Петербурзі на будинку 7 по вулиці Пестеля, де жив Лягін, а також на будинку 15 в Красногвардійському провулку, де він працював, встановлені меморіальні дошки.

У 1965 р. зі стапелів Миколаєва було спущено судно, якому присвоїли ім'я «Віктор Лягін».

Див. також

Література

  • Антонов В. С., Карпов В. Н. Разведчики … — М.: Мол. гвардия, 2004. ISBN 5-235-02711-6
  • Судоплатов П. А. Спецоперации. Лубянка и Кремль… — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1997. ISBN 5-87322-726-8
  • Попов А. Ю. НКВД и партизанское движение. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. ISBN 5-224-04328-X
  • Лисов Г. П. Право на бессмертие. — Л.: Лениздат, 1982.
  • Центральна бібліотека імені М. Л. Кропивницького. Право на безсмертя. Бібліографічний покажчик. До 70-річчя створення підпільної організації «Миколаївський центр»

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.